Годі нас об’їдати!
Років п’ять тому довелося мати розмову з одним із працівників станції захисту рослин про нового карантинного шкідника, який здатен інтенсивно знищувати зелені насадження, – американського метелика. Однією з особливостей його розмноження фахівець назвав рясну павутину на гілках дерев та кущів…
Після тривалого «затишшя» цьогоріч у райцентрі стали впадати в око численні кокони з павутини і на плодових деревах, і на декоративних. Але на сполох ніхто не б’є. Виходить, хвилюватися нічого? Хоча Інтернет рясніє матеріалами, які мали б не тільки насторожити, а й спонукати до вжиття невідкладних заходів до знищення шкідника, який становить серйозну загрозу для зелених насаджень.
Перша масова поява американського метелика в Україні зафіксована на Закарпатті ще в 50-х роках минулого століття, як, до речі, й колорадського жука. Про шкоду останнього ми добре знаємо, а от із гусінню метелика ічнянці ще не стикалися, бо до цього часу вона становила загрозу південним областям країни, де знищувала зелені насадження гектарами.
Цілком можливо, що зі зміною клімату, яка супроводжується підвищенням середньорічних температур, упродовж кількох наступних років ми пізнаємо всю глибину проблеми, адже за зовнішніми ознаками саме зараз відбувається первинне «заселення» шкідника. Про це свідчить окупація клену та шовковиці, рідше плодових дерев (яблуня, слива), найбільш сприятливих для розмноження популяції.
Загалом гусінь американського метелика, як і колорадський жук, харчується близько двомастами видами хміль, ягідні культури, яблуня, груша, черешня, вишня, абрикос, слива, горіх. насаджень. Серед найулюбленіших: клен, шовковиця, груша, липа, в’яз, берест, верба, бузина, виноград. У нашій місцевості метелик дає два покоління – у червні, і в серпні. Восени гусінь посилено харчується, утворює гнізда, кожне з яких наступного року дасть сотню нових.
А щоб перспектива навали американського метелика не було такою страшною, жартома і всерйоз спробуємо пошукати в цій ситуації й вигоди. Наприклад, у кожному коконі міститься близько двох сотень біленьких личинок, довжиною з сірник та товщиною у два. Просто відмінна наживка для риболовлі. Щоправда, не відомо, чи з охотою клюватиме на них риба, зважаючи на те, що птахи їх до свого раціону не включають. А даремно, бо це ж чистий протеїн, вирощений без антибіотиків та стимуляторів росту.
Може, й серед нас знайдуться відчайдухи, які візьмуть жменю личинок, підсмажать із сальцем та цибулькою, і поповнять свій організм отим самим протеїном. До речі, дармовим. І нічого кривитися. Британські вчені провели дослідження, в яких особливу увагу приділяли поживним властивостям сарани, личинок короїдів та інших черв’яків і комах. Вони встановили, що яловичина містить 6 мг заліза на 100 грамів сухої ваги, а личинки, сарана – від 8 до 20 міліграмів. При цьому корова виявилася економічно неефективною твариною, адже для виробництва 1 кг яловичини потрібно близько 8 кг корму, а для 1 кг сарани чи личинок – лише 2 кг. До того ж на планеті живуть мінімум два мільярди людей, для яких комахи – частина повсякденного раціону. За даними Університету Вагенінген в Нідерландах, люди вже споживають у їжу понад 1900 видів комах. З них 31% складають жуки, 18% – гусінь, 14 % – бджоли, оси і мурахи і 13% – коники та сарана.
Андрій Грудницький
|
