Зрозуміти того, хто був на війні може лише той, хто на війні був. Все ж, хочеться, щоб цивільні громадяни знали більше про те, хто їх захищав, що було там на східному фронті, чому потрібно всім працювати на перемогу над російським агресором та не бути байдужими і до воїнів і до України. Тому в рамках проекту «Щоб пам‘ятали» продовжується робота над другою книгою «Ічнянці на війні проти російських окупантів». У минулому місяці ми зустрічалися із учасниками бойових дій АТО уродженцями с.Крупичполе. Коротко про їхній бойовий шлях (на фото зліва направо):
Володимир Гнідий – в зоні проведення АТО перебував з квітня 2015р. до травня 2016 р. у складі 310-го ОІТБ. Військова спеціальність – маскувальник, посада – солдат. Його підрозділ займався спорудженням лінії оборони на Луганщині – обшивали окопи, робили укріплення, були й на «нульовій лінії» - у Щасті, на 29-му блокпосту, в с.Кримське. Влітку 2015-го року Володимир і ще 21 український військовий їхали на ЗІЛу-131 в населений пункт Кримське, трохи не доїжджаючи їх машина підірвалася на міні… Водія викинуло, командира тяжко поранило, ще один солдат помер на 3-й день в лікарні… Я не знаю імені загиблого бійця, тільки знаю, що на його місці міг бути Володя. Наш Володимир повернувся, дякуємо йому за боротьбу.
Ігор Науменко протягом місяця проходив підготовку на Яворівському полігоні, на Львівщині як сапер. Потім у складі 1-ї танкової бригади в березні 2015 року був направлений в зону бойових дій, в район Волновахи. Пізніше виконував бойові завдання під Вугледаром, Гранітним, Мар‘їнкою. Важко переоцінити діяльність сапера, адже від його вправності залежить багато збережених життів наших бійців і вчасне знешкодження ворожих ДРГ (диверсійно-розвідувальних груп). Останній місяць до демобілізації Ігор перебував на Херсонщині, куди їх вивели із зони бойових дій. Дякуємо нашому захиснику за те, що за рік українські військові ні на крок не пропустили далі російських окупантів, перед якими путін поставив задачу - дійти до Дніпра. Хай пам‘ятає чужинець – тут господар Українець!
Василь Русалим – сержант, пішов добровольцем у військкомат 1 лютого 2015 року, дуже хотів потрапити в прикордонний загін за своєю військовою спеціальністю, але став командиром «БМ-21». 15 березня 2015 року з Чернігова бійця направили на підготовку в Старичі, звідки у складі 24-ї ОМБР він відбув в зону проведення бойових дій на Луганщину. Із червня 2015-го року до 4 квітня 2016-го року Василь Іванович безвиїзно перебував на східному фронті. Як командир, Василь Іванович строгий, але справедливий, не любить залежних від алкоголю, бо то не воїни, і його екіпаж злагоджено воював і не підводив командування. Там, на фронті, особливо шкода молодих хлопців. У Василя Івановича навідником був хлопчина, якому цього літа виповнився 21 рік, він у 18 років підписав контракт і вже 3-й рік воює. Це дуже важко психологічно витримати три роки війни… Василь Іванович постійно спілкується з побратимами, особливо з таким же командиром як сам – киримли Азізом, жителем Криму. І якщо наступ – бійці готові відразу повернутися на фронт, адже – добровольці.
Віталій Слоницький – сержант, військова спеціальність – навідник мінометів, навідник протитанкової гармати МТ-12 («Рапіра») – найдієвішої для знешкодження танків російських окупантів. Віталій боронив нашу землю у складі 56-ї окремої мотопіхотної бригади із серпня 2015 року до 12 квітня цього року . Восени їх виводили на місяць на ротацію (після 45 діб перебування в АТО) у с.Мирне і на полігон Широкий Лан, потім знову повернули на східний фронт. Згідно з Мінськими домовленостями, протитанкові гармати не використовувалися, але повна бойова готовність була, що унеможливлювало танковий наступ ворога.
Сергій Олександрович - уродженець с.Новий Поділ. Призваний у першу хвилю мобілізації - 21 березня 2014 року. Підготовку проходив у Гончарівському, був розподілений у 2-у реактивну батарею водієм БМ-21 «Град». Із 6 липня по грудень 2014 року виконував бойові завдання в зоні проведення АТО на Луганщині.
Доки є такі чоловіки, яких не страшить війна – ми діємо, дишемо і наша країна - жива! Запрошую жителів Ічнянського району до співпраці – шукайте героїв російсько-української війни, пишіть про них, передавайте матеріали для друку в наступну книгу, передавайте координати автора бійцям-учасникам бойових дій АТО. Перший том книги «Ічнянці в АТО. Сто бійців» можна придбати в читальному залі районної бібліотеки, всі кошти від продажу будуть використані на видавництво наступного розділу. 500 примірників книги були роздані учасникам бойових дій АТО Ічнянського району, бібліотекам, школам, цьогорічним випускникам та журналістам. Телефон для зворотного зв’язку – 0679033140.
Олеся Реута, провідний спеціаліст ІР ЦСССДМ
.
|
