Головна »
2015 » Лютий » 2 » Український солдат – син росіянина
09:33 Український солдат – син росіянина |
Тридцять років тому солдат Радянської Армії росіянин Геннадій Петрухін служив у Прилуках. Там і зустрів свою долю – студентку педагогічного училища Тетяну Федан. На її малу батьківщину – в лісову Тишківку, що на Ічнянщині, приїжджала з Рязанської області численна Генина рідня. Дружно й весело відгуляли українсько-російське весілля…
Тут же, в Україні, молода сім’я пустила коріння: що донька Яна, що син Антон – обоє скопіювали татове обличчя. Зустрінеш на вулиці – і видно, що Петрухіне дитя. Працьовиті батьки обзавелися чималим господарством й донині усьому лад дають. Геннадій у колгоспі шоферував і на тракторі працював, Тетяна й досі навчає молодших учнів у місцевій школі. Щоліта вона проводжала свою сім’ю в гості до Гениних батьків. Пакувала валізи з гостинцями для свекрів, а сама залишалася на хазяйстві, встигала ще й шпалери переклеїти.
Рік за роком повиростали діти. Яна подарувала внучку, Антон відбув строкову службу. Здавалося б, тільки жити й радіти, але 2014 рік приніс у їхню родину, як і тисячі інших українських сімей, тривогу: сина мобілізували до війська.
З березня Антон Петрухін служив у Гончарівському, потім – під Ромнами, а в кінці 2014 року направили в зону АТО. Старший механік-водій стрілецького батальйону окремої першої танкової бригади Антон Петрухін зимує в бліндажі десь між Запоріжжям і Маріуполем. У нього «все нормально». Так солдат щоранку звітує мамі, яка давно забула про спокій і вдень, і вночі, натомість вивчила всі населені пункти південно-східної України й не пропускає жодного випуску новин. А батько… Спробуймо уявити, що відчуває росіянин, син якого воює, захищаючи цілісність України від… Росії. За віком він теж підлягає мобілізації, але багаторічна важка фізична праця підірвала здоров’я – до служби не придатний.
– Краще б я замість нього пішов воювати, – говорить російською Геннадій Васильович, який ніколи не мав жодних непорозумінь в україномовному середовищі. – За що воювати с братами? Політики не можуть домовитися, а діти страждають.
Новий 2015 рік Антон зустрічав удома з рідними. Місяць відпустки промайнув непомітно – і знову на фронт, де й свій двадцять четвертий день народження 30 січня відзначив із побратимами.
Наталія ЧЕРНЕНКО
|
|
Переглядів: 521 |
Додав: 12345
| Рейтинг: 0.0/0 |
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[
Реєстрація |
Вхід ]
