Добрі сусіди – то знахідка, але якщо не пощастило – начувайся: інколи доходить до сліз, бійок, прокльонів до десятого коліна. Причини сусідських сварок різні. А завершуються вони або повною злагодою, або непримиренною ворожнечею.
І справді, чи сподобається, коли чужі кури порпаються у твоєму городі, коли дерево щороку затіняє квітник, ще й листя з нього летить на подвір’я? Комусь дошкуляє безприв’язний сусідський собака, який щоразу намагається вхопити за штани, до того ж утоптує город і ганяється за курчатами. Хтось скандалить за корову чи козу, які пасуться де не слід. А когось дратують сусідські діти, які живуть поверхом вище і не можуть вгамуватися.
Неслухняний паркан
Сваряться сусіди й за землю. Наприклад, 77-річна Лідія Ращенко з Петрушівки четвертий рік «воює» за межу з Валентиною та Олександром Котами. Кілька років тому вона придбала будинок. Договір купівлі-продажу на земельну ділянку оформила у 2013 році. Спочатку сусіди жили мирно. Та згодом Лідії Павлівні здалося, що її паркан на межі «поближчав» на 30 см (20 років тому його встановив попередній власник Сергій Тронь – авт.). Жінка вирішила відстояти право на землю і торік звернулася до суду. У позовній заяві просила притягнути сусідів до відповідальності за самовільне заняття частини її земельної ділянки. На прохання судді, спеціалісти КП «Архітектура Ічнянщини» провели кадастрову зйомку даних земельних ділянок та встановлення існуючих в натурі меж і їх площ. Виявилося, що земельна ділянка Лідії Ращенко на 0,07 га навіть перевищує її планову площу. Тож позивачка безпідставно звинувачувала своїх сусідів у порушеннях прав на землю.
Цього року невдоволена жінка знову позивається до суду, каже: «Я сусідського не хочу. Хай моє вернуть».
– Подружжя Котів пішли на поступки літній сусідці і дозволили перенести паркан ближче до них, – говорить сільський голова Олег Гусар. – Днями Лідія Павлівна вкопала стовпчики і навісила метрів п’ять сітки. Та наступного ранку перетягла паркан на старе місце. Причину не пояснила. Сказала, що позиватиметься до Європейського суду.
Хто винен, що кущ на обніжку росте?
– Здебільшого заяви, які надходять від громадян до міської ради, стосуються суперечок за землю між суміжними сусідами-землекористувачами, – говорить спеціаліст Ічнянської міської ради Юрій Пітель. – Державними будівельними нормами ДБН 79-92 «Житлові будинки для індивідуальних забудовників України» встановлені такі відстані для зелених насаджень: від стін будинків та споруд до осі дерев – 5 м, для кущів – 1,5 м, від межі сусідньої ділянки до осі дерев не менше 3 м, для кущів – не менше 1 м. Гілки дерев та кущів не повинні перетинати меж сусідніх ділянок. У разі проникнення коренів і гілок дерев із сусідньої ділянки на іншу власники та землекористувачі мають право відрізати їх, якщо таке проникнення є перепоною у використанні земельної ділянки за цільовим призначенням (ст. 105 Земельного кодексу).
Від межі сусідньої ділянки до будь-якої забудови сусіда відстань повинна бути не менше 1 м, гнойосховища – не менше 15 м. Вбиральню можна розташовувати на відстані не менше 15 м, колодязь та вигрібну яму – не менше 20 м.
Худоба має утримуватися у вольєрах. Сараї для домашньої худоби, кролів, нутрій, лисиць і птиці треба розміщувати на відстані від житлових будинків відповідно до протипожежних і санітарних норм: одинокі або подвійні – не менше 15 м. Відстань від сараїв до джерел питного водопостачання повинна бути не менше 20 м.
Згідно з Правилами утримування домашніх собак та котів в Ічні, у квартирах, де проживає кілька сімей, дозволяється утримувати не більше одного собаки і кота. Де проживає кілька сімей, домашніх тварин можна утримувати лише за письмовою згодою всіх мешканців квартир. Не дозволяється утримувати домашніх тварин у місцях загального користування (коридорах, сходових площадках, горищах, підвалах тощо). Домашніх тварин у вільному вигулі можна утримувати лише на ізольованій, добре огородженій території або ізольованому приміщенні на прив’язі або без неї.
Згідно з Адміністративним кодексом за порушення правил утримання домашніх тварин, зокрема собак, громадяни несуть адміністративну відповідальність (штрафи від 17 до 51 грн.).
Чи пощастило вам із сусідами?
Ніна Бікузіна, м. Ічня, вул. Кірова:
– Сусіди у мене хороші, дружні. На цій вулиці живу 30 років. Ділимося і радістю і горем, допомагаємо одне одному. Бо родичі у всіх є, але мешкають десь далеко. Тому без сусідів не обійтися. Коли я була в лікарні, мої сусіди Галя Бородінова і Ліда Ращенко мене провідували.
Ірина Гужва, м. Ічня, вул. Воскресінська:
– З сусідами сварок не було. Ходимо одне до одного, спілкуємося. Треба жити мирно, бо в житті всякого буває. Не дай, Боже, якого лиха. До кого бігти – до найближчих сусідів. Тому не розумію тих, хто свариться за будь-що. Хоча й сусіди різні бувають.
Тетяна Кубрак, с. Гмирянка:
– В селі живу 18 років. Найближчі мої сусіди – і молоді люди, й пенсіонери. Я людина не конфліктна. З сусідами ніколи не сварилася. Вважаю, що нам усім всього вистачить: і межі, і городу, і хазяйства.
Наталія Дирда, с. Андріївка:
– З сусідами живемо дружно. Зустрічаємося не тільки на обніжках. У нас люди мирні.
Наталія ЄПІФАНОВИЧ
|