|
|
Головна » 2017 » Липень » 14 » Спінер – іграшка, яка підкорює Україну
14:05 Спінер – іграшка, яка підкорює Україну |
Оригінальна назва спінера – hand spinner, що перекладається як ручна вертушка чи дзиґа.
Як повідомляли ЗМІ, у травні цього року попит на спінери був настільки великим, що кілька фабрик у Китаї, які займалися випуском аксесуарів для мобільних, нібито повністю перейшли на виробництво вертушки.
Спінер – це підшипник, по боках якого розташовані дві чи три лопаті. Іграшка виготовляється з різних матеріалів: латуні, нержавіючої сталі, титану, міді, дерева чи пластику. Матеріал і дизайн впливає на час обертання, тип вібрацій і шуму, створюючи сенсорну взаємодію з пальцями. В Україні така забавка коштує від 50 до 500 гривень.
Виробники стверджують, що їхній виріб розвиває моторику і підвищує чутливість пальців. Має антистресову дію: допомагає зосередитися, усуває хвилювання, знімає нервово-емоційний стан і дратівливість. Деякі психологи рекомендують його людям з синдромом порушеної уваги, хворим на аутизм і тривожні розлади. Однак експерти розділилися в оцінках користі спінера для здоров'я: деякі вважають, що він може допомогти , інші впевнені, що іграшка швидше відволікає, ніж допомагає сконцентруватися.
З перших вуст
Чотирнадцятирічний Ростислав Міщенко з Івангорода став першим у своєму селі власником спінера.
– Звідки дізнався про спінер і скільки його вже крутиш?
– Вперше побачив його в Інтернеті, на Ютубі. Почав шукати, де можна придбати. Місяць тому купив за 60 гривень в Ічні, у магазині. Прожив він у мене близько тижня, а потім зламався – стерся підшипник. Відразу купив новий за 160 гривень, якісніший.
– У твоїх друзів, однокласників є спінери?
– В Івангороді ще не бачив. Думаю, я перший. Та скоро я буду такий не один, бо просять покрутити і цікавляться, де купив.
– Правда, що ця іграшка заспокоює?
– Як граю у комп’ютерну гру і програю, то щоб заспокоїтись, кручу спінер. Коли крутиш і дивишся на нього, він ніби гіпнотизує. На нього навіть дивитися непотрібно: вібрація заспокоює.
– Є думка, що ця забавка викликає сильну залежність.
– Якось їхав до бабусі, так рука сама потяглася і почав крутити, навіть не помітивши цього. Без нього вже навіть якось незручно. Раніше в телефоні часто «сидів», а тепер хіба гляну, котра година. Але реальної залежності не відчуваю.
– Я чув, що спінер небезпечний, може пальці поранити, зуб чи око вибити.
– Поранитися ним неможливо, не з такою силою він крутиться. Якщо його сильно розкрутити і зупинити пальцем, то він зовсім несильно б’є. Звичайно, є екстремали, які щось там видумують. Або крутять дзигу то на носі, то на лобі.
– Пробував якісь трюки?
– Навчився перекидати із руки в руку. Пробував крутити на носі. Більш поки нічого не вмію.
– Як батьки реагують на спінер?
– Кажуть, безтолкова річ, а мені подобається. Навіть дідусь Андрій буває крутить, поки я йому музику скачую. Говорить, як крутить спінер, то не так курить хочеться.
– У школу свою дзигу братимеш?
– Не знаю, залежатиме від того, чи дозволятимуть вчителі. За телефони лаяли, то, певно, і тут буде аналогічне ставлення. Закінчаться літні канікули – побачимо.
Андрій Грудницький
|
|
Переглядів: 511 |
Додав: lora
| Рейтинг: 0.0/0 |
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ]
|
|
