П’ять молодих педагогів поповнили цього року районну учительську сім’ю: математик Ічнянської школи №1 Аліна Волкович, психолог Парафіївської – Марина Прошукало, вчителька англійської мови Дружбинської – ічнянка Анастасія Хлюстова. У Припутнях розпочав трудову діяльність Володимир Песоцький з Ічні, учитель географії і біології. А Олександр Гребенюк родом із Сумської області працює вчителем фізкультури одразу в трьох школах Ічнянщини.
Анастасія Хлюстова навчає дітей іноземної мови з 1-го по 11-ий клас, класний керівник 6 класу.
– Навчаюся за індивідуальним графіком на п’ятому курсі Сумського державного університету. За професією перекладач, але під час практики переконалася, що цікавіше працювати вчителем. Серед старшокласників є такі, що майже вільно розмовляють англійською. Щоб зацікавити учнів, приношу на урок фільми англійською мовою з субтитрами. Сьогодні дивилися – така тиша в класі стояла вперше за весь час. Просять іще принести.
Чесно кажучи, думала, що буде легше. Раніше здавалося: вчителем бути просто, відчитав уроки – і все. Виявилося, потрібно писати ще більше, ніж студентам, перевіряти зошити.
Незручно добиратися до роботи. О пів на шосту треба прокидатися, тому що о 6.40 від’їжджає з райцентру шкільний автобус, яким їду в Дружбу. А назад – як вийде, частіше попутним транспортом. Зате познайомилася з багатьма новими людьми, розширила коло спілкування.
Поки що отримала тільки аванс. Якою виявиться заробітна плата і на що її вистачить – побачимо. Планую працювати в школі принаймні рік, поки навчатимусь, а далі буде видно.
Олександр Гребенюк, учитель фізкультури. Основне місце роботи в Монастирищі, чотири години на тиждень – у Заудайці, три – в Ічнянській школі №1.
– Я зростав у великій родині педагогів: мама і хрещена – вчителі, дві тітки – директор і завуч школи, три двоюрідні брати – вчителі фізкультури. Тож вибір професії не випадковий. Із Сумської області на строкову службу потрапив до Дружби, де познайомився з ічнянською дівчиною, і це вплинуло на вибір місця роботи.
Найбільшою проблемою стала відсутність житла. Винаймаю квартиру в Ічні за 700 гривень на місяць плюс комунальні послуги, на дорогу витрачаю 500 грн. Це майже вся заробітна плата. Мало, та ще й не зрозуміло, коли її дадуть. І все одно робота подобається – займаюся спортом сам і дітей навчаю. Педагогічні колективи, переважно жіночі, зустріли мене, молодого вчителя, радо.
Проблем у школах багато. Найперше – не вистачає спортивного інвентарю. А головне – слабка фізична підготовка учнів. З цього приводу раджу батькам слідкувати за поставою дітей, бо сидять і ходять згорбившись, а м’язи ж формуються з дитинства. Ще порада – регулярно робити зарядку. Хто займається фізкультурою – менше хворіє. Випробував на собі: у дитинстві мав сколіоз – за рік систематичних занять незначне викривлення хребта зникло.
Не раджу дітям і сам не їм сухариків, чіпсів, газованої води. Не варто брати приклад із тих, хто палить, вживає алкоголь абощо. Щоб вести здоровий спосіб життя, треба розвивати силу волі. Починати найкраще з хобі. Хто має улюблене заняття, той ставить мету і зможе її досягти. Буде мета – буде й поступ.
Наталія Черненко
|
