Кожен у житті рано чи пізно стикається з питанням захисту своїх спадкових прав. Разом з тим, при спадкуванні не завжди все просто як здавалось. Про порядок та строки її прийняття роз’яснює завідувач Ічнянської районної Держконтори Сергій Варзагер:
– Основним нормативно-правовим актом, що містить загальні положення про спадкове право є Цивільний кодекс України. У випадку прийняття спадщини слід враховувати, що не допускається прийняття спадщини з умовою чи застереженням. Спадкоємець, який прийняв частину спадщини, вважається таким, що прийняв усю спадщину.
У разі відмови спадкоємця від прийняття спадщини, хотілося б наголосити на тому, що він має право відмовитися від спадщини взагалі або зробити це на користь інших осіб.
Водночас, слід мати на увазі, що відмова від прийняття спадщини спадкоємця за заповітом не позбавляє його права на спадкування за законом. Спосіб, у який особи, що бажають прийняти спадщину, можуть реалізувати своє право, буде залежати від місця їх постійного проживання. Так, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого законодавством для прийняття спадщини, він не заявив про відмову від неї. Якщо ж спадкоємець на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, але бажає прийняти спадщину, він має подати до нотаріальної контори відповідну заяву про її прийняття.
Заява про прийняття спадщини чи заява про відмову від неї, подається особисто спадкоємцем до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини у шестимісячний строк, який починається з часу відкриття спадщини, тобто з дня смерті спадкодавця або з дня, з якого він був оголошений померлим. Якщо заява про прийняття спадщини надсилається поштою, на ній повинна бути нотаріально засвідчена справжність підпису спадкоємця.
Також слід звернути увагу, що особа, яка подала заяву про прийняття спадщини, має право на її відкликання. Таке відкликання може бути вчинене протягом строку, встановленого законодавством для прийняття спадщини.
Що стосується прийняття спадщини малолітніми, неповнолітніми, недієздатними особами, а також особами, цивільна дієздатність яких обмежена, то вони вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків відмови від спадщини. При цьому слід мати на увазі, що вищезазначена категорія осіб має можливість скористатися правом на відмову від спадщини лише за певних умов передбачених законодавством.
Записала Ярослава Середа
|