Процес зміни адміністративно-територіального устрою в країні триває. Реформуватися маємо у дуже стислі терміни, бо вже на виборах 25 жовтня треба обирати місцеву владу під нові повноваження і в нових округах. Інакше реформу доведеться відкласти до наступних виборів.
Нині триває перший етап реформи — підготовка та затвердження перспективного плану формування спроможних територіальних громад. Уже три області — Дніпропетровська, Житомирська та Хмельницька – затвердили такі плани.
Відповідний проект перспективного плану, який мав би носити лише рекомендаційний характер, було підготовлено і на Чернігівщині. Його мали затвердити ще 28 травня на сесії обласної ради, однак питання навіть не внесли до порядку денного. Депутати вирішили не голосувати, поки у громадах не пройдуть обговорення. Часу на це відвели до 12 червня.
Як в області, так і в районі серед причин повільного просування реформи називають такі: по-перше, люди не поінформовані про реформування; по-друге, деякі очільники громад не готові до об’єднання, особливо ті, хто має самодостатні бюджети або хто керується власними меркантильними інтересами; по-третє, насторожила поспішність у прийнятті цих рішень, без обговорення на загальних зборах громадян.
Ще наприкінці квітня жителі нашого району дізналися, що вони можуть об’єднатися (чи їх можуть об’єднати) в одну громаду. На засіданні робочої групи з підготовки перспективного плану формування спроможних територіальних громад у Чернігові 18 травня пропозицію Ічнянської РДА щодо об’єднання району в одну громаду внесли до переліку тих, які потребують доопрацювання. Бо паралельно обговорювалася можливість створення ще однієї – Парафіївської – громади.
Та, схоже, у перспективному плані будуть не тільки Ічнянська й Парафіївська громади: навколишні села не дуже хочуть об’єднуватися з містами й селищами. Та й об’єднуватися селами, як з’ясувалося, хочуть не всі.
Бурімський сільський голова Юрій Ільченко:
– Вирішення цього питання громада відставила до з’ясування економічних вигод для громади від об’єднання чи не об’єднання. Об’єднатися ми завжди встигнемо, потрібно бачити, що з цього буде. Більше сказати нічого.
Заудайський сільський голова Валерій Котко:
– Ми вже двічі проводимо збори і не можемо прийняти хоча б якесь рішення через відсутність необхідного кворуму. Будемо збиратися втретє. Пропозиції від людей надходять різні. Реально нам приєднатися лише до Ічні. Монастирище не потягне утримання необхідної інфраструктури.
Бережівський сільський голова Олександр Кравець:
– Збори у нас пройшли давно, люди виступили проти будь-якого об’єднання. Аналогічне рішення ні до кого не приєднуватися прийняла і сесія сільської ради. Люди вже навчені об’єднанням колгоспів, тож села нікому віддавати не будемо. Як працювали, так і будемо працювати. Коштів на утримання нашої інфраструктури має вистачити. А слабкі села і без реформи приєднаються до сильніших.
Івангородський сільський голова Олександр Лікаренко:
– Об’єднатися з кимось ніколи не пізно. Наші люди висловили бажання залишатися самостійною громадою. Адже ніхто не знає основного – як насправді здійснюватиметься фінансування самостійних та об’єднаних громад. Вважаю, правильно було б спершу дати обіцяні фінанси на громаду, а потім дивитись, що вона буде спроможна утримувати. Для необ’єднаної громади нібито має залишитися «старе» фінансування. Але яке, те що було до чи після нового року? Зараз же ми живемо лише за кошти фіксованого сільгоспподатку.
Дорогинський сільський голова Валентина Пархоменко:
– Думки у людей на зборах розділилися, одні хочуть до Ніжина, інші до Ічні. Але Ніжин нас до себе не запрошував. Депутати ж прийняли рішення приєднуватися до ічнянської громади. Хотілося б приєднати ближні села, однак за методикою формування спроможних громад ми недотягуємо до перспективної громади.
Парафіївський селищний голова Валентина Карпенко:
– Можна сказати, що Парафіївська територіальна громада відбулася. Громадські слухання пройшли, сесія дала згоду на об’єднання територіальних громад із центром у Парафіївці. Об’єднатися з нами погодилися жителі Іваниці, Петрушівки, Мартинівки, Іржавця. Пропонували приєднатися і Южному, та вони погодилися лише за умови, якщо адмінцентр буде в них. Загалом же згідно з методикою у районі мало б утворитися лише дві об’єднані громади: Ічня та Парафіївка.
Южненський сільський голова Раїса Котенко:
– Ми були ініціаторами того, щоб створити Южненську громаду, увійти в яку запросили Бережівку, Тростянець та Українське Талалаївського району. Тростянець об’єднатися погодився, але за умови розміщення адміністративного центру в них, Українське слухань ще не проводило.
Питань без відповідей ще багато. Зокрема, якою буде доля громад, які не хочуть ні з ким об’єднуватися? Адже об’єднання – добровільне...
1) За методикою формування спроможних територіальних громад, затвердженою Кабміном, громада вважається спроможною, якщо має:
- обсяг доходів не менше 50% від розрахункової потреби;
- чисельність населення для сільської громади – 8,5 тис. жителів, для селищної – 15,6 тис., міської – 33,7 тис. мешканців.
– чисельність учнів у школі не менше 250, вихованців дитсадка – не менше 100.
До того ж адміністративний центр повинен надавати весь спектр необхідних послуг населенню. Відстань від адміністративного центру не повинна перевищувати 35 кілометрів.
2)Замість 22 районів у Чернігівській області можуть залишитися чотири повіти, центрами яких стануть міста Чернігів, Ніжин, Прилуки та Новгород-Сіверський.
Андрій Грудницький
|