|
|
Головна » 2015 » Травень » 29 » Ні зарплати, ні військового квитка
13:52 Ні зарплати, ні військового квитка |
До редакції звернулися бійці 13-го батальйону Володимир Сапсай і Сергій Драган, які півроку прослужили в зоні АТО та півроку – в Гончарівському. І нині, через рік після мобілізації, не можуть повернутися на роботу, бо не мають військових квитків з печаткою, що засвідчує їхню участь в АТО.
Від 10 травня минулого року до 2 листопада хлопці стояли безпосередньо на передових блокпостах і через півроку служби вдруге їхати в АТО відмовилися: Володимир Сапсай – через поранення, а інші – з різних причин. Більше ста «отказників» написали рапорт про те, що не бажають повертатися в зону АТО добровольцями. Дослужували півроку в Гончарівському.
Кажуть, що всі документи, необхідні для отримання довідки про участь у бойових діях – шість фотографій, копії довідки про участь в АТО, паспорта, ідентифікаційного коду – весь батальйон під час служби, 24 листопада, поздавав тодішньому комбату Сергію Мурованому. Отримали обіцянку через місяць оформити посвідчення учасника АТО.
– Якось так вийшло, що той, хто вдруге поїхав на схід добровольцем, – молодець, усі виплати получив, а нам і зарплати не видають, – обурюються хлопці. – За півроку не вбили, то й не хочемо їхати, щоб добили. Ми ж не «шарились», 172 доби вірою і правдою стояли на передовій. Тепер Мурований звільнився, нас повинен звільняти новий комбат, а ніхто нас там не знає. Хто ти? Чого приїхав?
– Мені пощастило після поранення потрапити до цивільного хірурга-волонтера. Якби до військового – він би написав про необережне поводження зі зброєю, – упевнений Володимир. – Щоб вийняти осколки, потрібна дорога операція. Якби зарплату виплатили вчасно, може, й вистачило б, але ціна виросла майже вдвічі – тепер не вистачить. Я три місяці живу за рахунок дружини. Ми й не «СЗЧ», тобто «самовільно залишили частину», й повторно не поїхали. Зверталися до військової прокуратури в Чернігові. Нам обіцяли розібратися і згодом повідомили, що правильно нам не платять, а для звільнення треба їхати в штаб. Я вважаю так: мене призивали з Чернігівської області, звільніть у Чернігові, а не в Донецьку. І їхати ні за що – немає ні зарплати, ні військового квитка.
– Пришліть зі штабу одного чоловіка з печаткою, чого нам, півторастам, усім туди їхати? – додає Сергій. – Хочемо звернути увагу громадськості на проблеми, з якими стикаються демобілізовані хлопці. Сьогодні це стосується нас, завтра зачепить інших. Якби проконсультуватися з юристом, як нам бути.
Наталія ЧЕРНЕНКО
|
|
Переглядів: 439 |
Додав: lora
| Рейтинг: 0.0/0 |
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ]
|
|