|
|
Головна » 2015 » Жовтень » 16 » «Наснись мені, сину, живим»
14:51 «Наснись мені, сину, живим» |
Члени гуртка «Сокіл-Джура» Більмачівської школи з керівником І.М. Тюткало відвідали в с. Однольковому Ніну Василівну Сидоренко, матір воїна-інтернаціоналіста Віктора Сидоренка.
20-річний хлопець загинув 10 вересня 1987 року в Афганістані, 18 вересня «Чорний тюльпан» вантажем-200 доставив матері цинкову домовину. Наступного дня все село, учні та вчителі Щурівської дев’ятирічної школи, де вчився Вітя, з почестями проводжали молодого земляка в останню путь.
Зойкнуло чаїним криком серце матері, закипіло кров’ю серце батька від безвиході, втраченої надії, нестерпного болю за сином, життя якого забрала афганська війна. Два інфаркти підірвали здоров’я матері, і тримає її на світі молодший син Анатолій, якому так потрібна мамина турбота, підтримка, материнське тепло. Батькове ж серце протрималось лише два роки, і відійшов він у вічність, щоб бути поруч із сином на небесах.
75-річна жінка нині згадує, що за 28 років син жодного разу їй не приснився, хоч вона щодня про це вимолює у Бога. Тільки цього року напередодні 10 вересня, дня синової загибелі, вночі ніби пролунав постріл біля будинку. Прокинулась мати. Тіло стало ватним, ноги відмовили, не могла поворухнутися, щоб дістати води чи ліків, чи дотягтися до телефону. Самотня, безпомічна, гонила погані думки геть. Це був якийсь знак, відповідь на її прохання побачити сина хоч уві сні.
Квіти на рушниках, вишитих подушках, простирадлах, квіти на подвір’ї, квіти на могилі Віті. Схиляються в пошані кремезні туї, захищаючи її від пекучого сонця, щоб ніщо не нагадувало чужого, жаркого Афгану. У зв’язку з війною на сході України частіше згадуються події майже 30-річної давності. Болем у серці відгукується кожна новина про мобілізацію, поранення чи загибель воїнів АТО. Переплітаються факти, події афганської війни і сучасної, з Росією. Хочеться забути про всі негаразди і жити в мирі, злагоді, спокої під синім небом України. Якби синок приснився…
Учні з Більмачівки подарували Ніні Василівні виготовлений власноруч стілець, малюнки, квіти, хліб-сіль, випічку. Також вони відвідали в Однольковому музей старожитностей, куди привезли вишитий учителькою Галиною Міщенко рушник на ікону Миколи Чудотворця. Її подарували музею воїни АТО, виготовивши з кольорових шматочків дроту, які привіз учасник бойових дій, військовослужбовець з 20-річним стажем Юрій Біленко, учень нашої школи. Сподобались дітям експозиції: «У нашого Омелечка», «Лебеді кохання», «Я козачка твоя», «Як були в кума бджоли».
Ніна Біленко
|
|
Переглядів: 560 |
Додав: lora
| Рейтинг: 0.0/0 |
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ]
|
|
