Мов колиска гойдають вагони…
Не забути цього й не зректися.
На край світу. Ця думка резонна,
Бо край світу, де ти народився.
В усьому є свій початок. Тому я й кажу,що край світу, де ти народився. Це – точка життя, в якому ти почнеш себе шукати, а знайшовши, ніколи не забудеш свого дитинства, хати у рідному краї, радість розмови з батьками, сусідами.
Ось так і повелося у нас. На День Ічні з Ічнянського земляцтва в місті Києві їдуть до нас ті, хто провів тут найкращі свої роки.
У січні ж кожного року ми, ічнянці, їдемо до Києва звітувати і зустрічатися зі своїми уже чимсь прославленими земляками: науковцями, кандидатами наук, акторами, підприємцями, поетами.
20 січня до Києва прибули земляки з усієї Чернігівщини. І до нашого коша з’їхалися нащадки ічнянських козаків: голова правління ВАТ « Ічнянський завод сухого молока та масла» Віктор Кияновський, голова районної ради Григорій Герасименко, голова районного об’єднання літераторів «Криниця» Станіслав Маринчик з « криничанами», краєзнавець Микола Терещенко, козак Микола Череп. Зустрічали нас земляки на чолі з головою Ічнянського земляцтва Миколою Вощевським.
У гості з Болівії приїхала і вельмишановна Галина Шитікова, росіянка, викладач ядерної фізики в університеті, поетеса, перекладач, знавець шести мов світу.
У великому залі на екрані в коротких кінострічках звітував про свою роботу кожен район Чернігівщини. І раділа душа: розвивається спорт, облаштовуються дитячі садочки, дивують красою культурні заходи міст і сіл, відкриваються нові радіоточки.
І боліло серце, бо на сході України – війна. З усієї Чернігівщини воїни в АТО. Хвилиною мовчання присутні пом’янули загиблих у цій абсурдній війні. Із вдячністю було сказано про допомогу ічнянців, зокрема про неодноразову допомогу Віктора Кияновського. На екрані засвітилася книжка Олесі Реути «Ічнянці в АТО. «Сто бійців», про яку розповідала бібліотекар, волонтер Тетяна Дорошенко, яка не раз їздила у саме пекло. Кожна мала Батьківщина стала на захист нашої великої Вітчизни.
Вечір продовжився по-козацькому – по кошах. Фотографувалися, раділи зустрічам. Для мене особисто було приємною несподіванкою вручення двох грамот з нагоди мого ювілею: від райдержадміністрації – Г.Герасименком та від «Криниці» – С. Маринчиком.
Українські пісні перед мікрофоном нагадували нам ті часи, як ми були молодими і по селах лунали пісні, на кожній вулиці своя.
Ольга Штепа, член Ічнянського районного об’єднання літераторів «Криниця»
|
