|
|
Головна » 2017 » Листопад » 10 » Мріють про скутери, але поки що раді велосипедам
15:31 Мріють про скутери, але поки що раді велосипедам |
У Німеччині на допомогу листоношам зовсім скоро планується залучити роботів. Як нещодавно повідомлялося у ЗМІ, тестування таких вже проводиться в одному з німецьких міст. Робот нагадує великий ящик на колесах, який може перевозити 150 кг вантажів. У наших листонош у підмозі службові велосипеди. Хоча мріють про скутери. Незмінним атрибутом роботи поштаря все ще залишається наповнена кореспонденцією сумка.
У Крупичпільському відділені поштового зв’язку працюють Галина Лавренко, Ніна Писаренко та їхня начальниця Галина Скрипка. Тут немає пластикових вікон, євроремонту та сучасних меблів, приміщення обігріває буржуйка.
– Дровами нас забезпечив депутат обласної ради Юрій Болоховець. Наші чоловіки попиляли, а ми самі їх рубали та складали. Дві зими грілися. Вистачить і на третю. Але коли запас закінчиться – знову будемо у когось просити, – бідкаються жінки.
Видно, що колектив підібрався простий, дружний, працьовитий, а самі листоноші, як говорять про них у селі, старанні й привітні.
Робочий день починається о дев’ятій ранку. Кожна на свою дільницю відбирає газети, журнали, квитанції, листи та посилки. До іншої сумки складають макарони, консерви, цукерки, побутову хімію… Складають все по сумках і вирушають у дорогу велосипедом. Словом, він для поштаря – надійний транспорт. У середньому за день долають до двадцяти кілометрів.
– Обслуговуємо жителів Крупичполя, Сваричівки та Нового Подолу. Разом – це 360 дворів, – розповідає, Галина Скрипка. – Найгірше добиратисяу бездоріжжя та взимку, під час заметів. Тоді – ні пройти, ні проїхати. Добре, що місцеве сільськогосподарське підприємство «Крупичпільське» розчищає дорогу, то трохи легше у руках тягти велосипед із важкими сумками.
Часто їм телефонують старенькі бабці та дідусі, щоб дорогою завезли ліків або хліба. Ну як відмовиш?! Тож необхідно це купити по дорозі.
Листоноші працюють тричі на тиждень до 16-ї години, але це офіційно. Зазвичай, на роботі вони кожного дня, а приходять додому після 18.00. Коли розносять пенсію, на яку чекають 225 чоловік, затримуються допізна.
– Така наша робота. Ми постійно на свіжому повітрі. Це ж для здоров’я корисно, – посміхаючись додає Галина Лавренко, – Тут тобі й фітнес із важкими сумками, й велопробіг. Тож старість, малорухливий спосіб життя і пов’язані з ним хвороби нам точно не загрожують.
Дві Галини працюють на пошті понад двадцять років, Ніна – майже два.
Вони цінують свою роботу, радо діляться свіжими новинами, порадами. Та навіть лишень за привітне слово безмежно вдячні їхні клієнти, якими є переважно обділені увагою пенсіонери.
За словами поштарів, жителі трьох сіл передплатили 820 екземплярів газет і журналів. І вже багато років тримається така цифра. А щомісяця до відділення надходить майже 3200 примірників, які розносять людям.
Найбільше періодики приходить у четвер, тож цей день у них найбільш «завантажений». Приємно, що серед улюблених щотижневиків – «Трудова слава». П’ятдесят років виписує районку начальниця відділення Галина Скрипка, сорок – Петро Тимченко, більше тридцяти – Микола Свинчак. Є й найбільш активні передплатники: Надії Бобошко доставляють 13 газет і журналів, Миколі Демчуку – 10, Галині Русалим – 8, Валентині Чайці – 7.
Світлана Цюпка
Фото автора
|
|
Переглядів: 439 |
Додав: lora
| Рейтинг: 0.0/0 |
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ]
|
|
