Міський голова є головною посадовою особою територіальної громади міста. Ми його обираємо, покладаємо на нього великі надії, закон наділяє його великими повноваженнями і – більшість простого люду, як правило, забуває про нього до наступних виборів. (Часто доводилося зустрічати ічнянців, які або плутають мера з головою РДА чи райради, або взагалі не знають, хто керує містом). А пам’ятають їх містяни чи завдяки заасфальтованій вулиці, чи прокладеному водогону, чи тим, що був приємним співрозмовником. Напередодні Дня міста і виборів до Ічнянської об’єднаної громади ми запитали усіх мерів Ічні, як вони самі оцінюють свою роботу: що зробили корисного для міста і що, можливо, не встигли. Валентин Нагорний (працював три терміни, 1993-2002 роки): – За свій термін устиг втілити кілька масштабних проектів: будівництво майже п’ятдесяти кілометрів газопроводу по місту, газифікація всіх дитячих садків, зробив першим у районі дві глибоководні свердловини, будівництво нової виробничої бази водоканалу. Не встиг добудувати багатоповерхове адмінприміщення для міської ради, податкової, фінвідділу, суду, житловий будинок. Ці довгобуди знаходяться за автостанцією. Ще хотів плиткою викласти тротуари та центр міста. Гроші були, однак, порушивши Конституцію, два мільйони гривень забрала районна рада і витратила на газопровід до Іржавця. Григорій Герасименко (працював два терміни – 2006-2014 роки): – Уся зроблена робота – то обов’язок, який ми просто виконували, тож, вважаю, хвалитися здобутками не варто. А маючи гроші, можна зробити що завгодно. Тому головним у роботі було наповнення бюджету для утримання інфраструктури та комунальних підприємств міста. Звичайно, деякі плани втілити не встиг, як, наприклад, розробку генерального плану міста. Але ж є наступність поколінь – і, певен, моїм наступникам вдасться завершити розпочату роботу. Олександр Рутченко (працював з 2014 до 2015 року): – 2014 рік був складним для країни, адже вирішувалося питання, чи бути Україні взагалі. Тому мером я побув лише півроку і вирішив, що більше зроблю на службі в зоні АТО. Там я відслужив рік. А півроку на посаді мера – це дуже мало, щоб зробити щось грандіозне чи варте уваги виборців. Стільки часу потрібно, щоб лише увійти в курс справ. Та й за цей короткий період я встиг зрозуміти, що влада і повноваження міського голови обмежені. Оксана Андріанова (на посаді з 2015 і дотепер): – Грандіозні плани не втілювали, але разом з командою зробили вагомі справи для відновлення інфраструктури міста. Замінили паркан у центрі, обгородили три кладовища, придбали новий грейдер, встановили дитячий майданчик на Урицького, провели ямкові ремонти доріг, їх асфальтування та грейдерування, зробили добудову до ДНЗ №2, у ДНЗ №1 замінили всі вікна, реконструювали та будували нові водогони, зробили вуличне освітлення в Дружбі, спиляли близько сотні аварійних дерев, офіційно взяли на обслуговування міські вбиральні та збудували новий туалет. На жаль, не встигли замінити всі аварійні водогони, відремонтувати всі дороги, розчистити русло Іченьки та капітально реконструювати вулицю Героїв Майдану. Андрій Грудницький
|