Указом Президента України №501 від 25 серпня 2015 року затверджено Національну стратегію у сфері прав людини на період до 2020 року. Одним із головних напрямків стратегії є забезпечення прав дитини.
Особливим є право дітей на проживання і виховання в сім’ї. Тому до 2020 року «передбачено створення умов для розвитку і виховання дітей у сім’ях або в умовах, максимально наближених до сімейних; здійснення реформування інтернатних закладів та проведення їх поступової ліквідації».
Загалом це реально здійснити, адже на Чернігівщині всього лише 241 дитина-сирота знаходиться в інтернатних закладах (тобто якщо в кожному районі створити дитячий будинок сімейного типу – всіх діток можна забезпечити вихованням у родині). Щороку в області створюються нові прийомні сім’ї. Є райони, до прикладу Срібнянський, де 100% дітей, позбавлених батьківського піклування, виховуються у сімейних формах виховання сиріт.
Наш район у 2015 році на 200% виконав завдання по приросту прийомних сімей і нещодавно ще один хлопчик із державного закладу був влаштований на виховання в новостворену прийомну сім’ю. Дякувати Богу, що в Ічні є небайдужі до чужих дітей люди, котрі готові забезпечити малечі щасливе дитинство, дарувати своє тепло і закладати на майбутнє повноцінну модель сім’ї, навчати основних життєвих цінностей, вмінню взаємодіяти з людьми та адаптуватися в соціум. До того ж експерти порахували, що на утримання дитини-сироти в інтернаті витрачається вдвічі більше коштів, ніж на прийомну сім’ю (часто кошти в інтернатних закладах йдуть не на розвиток дитини, а зокрема, на фіктивний ремонт приміщень, оплату персоналу). Та на цьому позитив і мрії про те, що нарешті в інтернатах не буде дітей закінчуються, бо наступний підпункт Національної стратегії – «забезпечення запобіганню соціальному сирітству та інституціалізації дітей» виконати практично неможливо. Кількість дітей, від яких відмовляються самі батьки та пишуть заяви на тимчасове розміщення їхніх дітей у інтернати постійно зростає, а тимчасове, як відомо, переходить у постійне.
Дуже рідко «соціально мертві» родини, в яких панують пиятика й інші негативні явища виправляються та починають жити по-новому. Соціальних сиріт, при живих батьках, в області близько двох з половиною тисяч. Коли в державі низький рівень життя, високий показник безробіття, відсутність примусового лікування від алкоголізму або покарання для тих, хто не виконує своїх батьківських обов’язків – у нас так і буде: закони нові, а проблеми ті самі. «А маленькі серця, припадають до вікон, виглядаючи маму…не свою, це вони розуміють, не спавши ночами…ту, що вона прийде і скаже: «Поїдеш зі мною?» … Вони їдуть безстрашно, бо хочуть любові й спокою…»
Олеся Реута, провідний спеціаліст ІР ЦСССДМ
|