Ще 17 липня в обласній раді відбулося перше засідання робочої групи з підготовки документів щодо передачі дочірніх підприємств комунального підприємства «Чернігівоблагроліс» до комунальної власності територіальних громад Чернігівщини. Йдеться про передачу лісів саме тим, кому вони і мають належати, – громадам і їхнім жителям. Проте питання підпорядкування агролісів і управління ними до цього часу не вирішене.
4 липня на сесії обласної ради Семенівська ОТГ почала претендувати на ресурс, який може наповнювати бюджет громади, – ліс. На сесії обласної ради вирішили комплексно підійти до питання і передати ліси в управління разом усім громадам. Депутати майже одноголосно проголосували за створення робочої групи, яку очолив Віктор Кияновський. Проте деякі політичні сили виступали проти того, аби громади отримали право управляти лісовими ресурсами.
Держава поклала на громади здійснення соціальних функцій, однак податки з лісових територій ідуть у всі бюджети, і лише частково громадам та районам, де ці ліси ростуть. Говорити тут є про що, адже в нашому районі «Ічнярайагролісництво» має загальну площу 4735,3 га. До 1994 року ці ліси були закріплені за місцевими колгоспами. Після 1994 року облрада для поліпшення управління лісами створила КП «Чернігівоблагроліс». Сформували 17 райагролісгоспів — дочірніх підприємств. Загалом кількість площ, що у підпорядкуванні «Чернігівоблагролісу», перевищує 181 тисячу гектарів. І на сьогодні КП «Чернігівоблагроліс» — це одне з найприбутковіших комунальних підприємств області. Але користі від того громадам ніякої.
– Останні роки підприємства агролісу суттєво збільшили фінансування по утриманню обласного апарату, – розповідає про ситуацію депутат обласної ради та директор ДП «Ніжинський держлісгосп» Юрій Болоховець. – Багато кого такий стан речей влаштовує. Але зараз у державі відбувається процес децентралізації, тож громадам мають бути передані всі ресурси, зокрема і ліси. Тож порушене питання логічне і своєчасне. На сьогодні фракція «Аграрної партії» єдина не змінила свою позицію і підтримує питання передачі агролісів громадам.
– Чому цей процес отримав такий супротив деяких політичних сил?
– Очевидно, це комусь фінансово вигідно, бо навіть методи управління, які сьогодні застосовуються, абсолютно не відповідають інтересам підприємства та громади. Це – непрофесійні кадрові призначення керівників та відсутність у підприємства прозорого ринку деревини. Усі держлісгоспи продають деревину тільки на аукціонах, де ціна формується залежно від попиту самими учасниками аукціону. У свою чергу агролісгоп продає деревину непрозоро та за суттєво заниженими цінами. У держлісгоспах вона стовідсотково охоплена електронним обліком, що передбача набиття бірки або «чіпування» деревини. Це дозволяє перевірити, де було вирощено продукцію, яким лісгоспом, за якою ціною її продали. Агролісгосп електронний облік не застосовує, що сприяє незаконному обігу деревини. Це пряме свідчення неефективного використання ресурсів, якими більш ефективно змогла б керувати громада.
– У яких розмірах оцінюються збитки?
– Враховуючи об’єми деревини, які реалізуються даним підприємством, а це десятки тисяч метрів кубічних, навіть незначна різниця в ціні може суттєво впливати на економічний результат підприємства.
– Що забороняє підприємству взяти участь в аукціоні?
– Агролісництву ніхто не забороняє брати участь в аукціонах з продажу деревини. Але і немає відповідної вказівки, бо відсутня на це воля їхнього менеджменту. На базі Чернігівської агропромислової біржі працює електронний майданчик, де щотижнево можна торгувати продукцією в онлайн режимі. Тож, якщо підприємство перейде у власність громади, і вона буде зацікавлена у розвитку підприємства та наповненні свого бюджету, участь у торгах має бути обов’язковою. І це зможуть проконтролювати на місцях самі жителі.
– Як планується провести передачу лісів, чи є вже подібний досвід?
– Досвіду передачі лісу громадам немає. Але свого часу Куликівське райагролісництво стало банкрутом, після чого його лісові угіддя автоматично відійшли у склад лісів державного фонду. Ми виступаємо за передачу цілісних майнових комплексів, а не ділянок лісу. На сьогодні вже створені підприємства, які пройшли свій етап становлення, мають техніку та працівників. По суті це буде зміна засновників, що по великому рахунку не матиме негативного впливу на діяльність підприємства. Якщо взяти до уваги наш район, то тут агроліс розміщений на території Ічнянської та Парафіївської громад. Тож вони будуть у співзасновниках. Відійшовши до громад, агролісогосподарські підприємства зможуть суттєво покращити свої виробничі та фінансові показники. Тим більше що зараз воно здатне самостійно себе утримувати і працює без дотації. Навіть уся матеріально-технічна база створена силами самого підприємства.
– Альтернативні варіанти розглядаються?
– Пропонується створення наглядових рад. Вони матимуть вплив на призначення керівника, формування цінової політики. Але я вважаю, що це прихований варіант приватизації. Знову таки керівництво буде в Чернігові. І громада знову не матиме впливу на підприємство. Ще один із варіантів – передати ці ліси в структуру державних лісогосподарських підприємств. Це цілком імовірний варіант, адже із таким неефективним підходом до вирішення фінансово-господарських питань підприємство стане збитковим. І після цього його території перейдуть до складу держлісгоспів.
– А чи не станеться так, що громадам, крім соціальної сфери, доведеться утримувати ще й лісництво?
– Ні, адже навіть при сьогоднішньому менеджменті підприємства заробляють на себе. Більше того, громада як власник на свій розсуд зможе використовувати прибутки підприємства. Але, на мою думку, першочерговим завданням має стати розвиток лісництва: закупівля нової техніки, знарядь для охорони насаджень. Бо сьогодні браконьєри нерідко мають краще матеріально-технічне забезпечення, ніж лісівники. Це підприємство на території громади змогло б займатися залісненням деградованих земель та ярів, що сьогодні актуально. Отримавши у підпорядкування підприємства, громади зможуть без зайвих проблем передавати їм такі території.
– Що думають у самих агролісгоспах про їх передачу в управління громад?
– Цю позицію можна відстежити не тільки з моїх слів. Загалом вони підтримують ідею переходу під управління громад. Їхні колективи відвідували сесії і гостро виступають проти наглядових рад.
– Здається, ситуація з лісництвами колишніх колгоспів зайшла у глухий кут. Чи є з неї якийсь вихід?
– Над цим і працює робоча група, є певні напрацювання. Наразі очікуємо чергового сесійного засідання, де саме це питання має стати основним.
Андрій Грудницький
|
