Минулого тижня Уряд ухвалив рішення про введення з 1 січня 2017 року державного регулювання цін на ліки від серцево-судинних захворювань, цукрового діабету ІІ типу та бронхіальної астми. Це має забезпечити зниження цін. На зазначений перелік ліків будуть встановлені граничні ціни (найвища межа цін) на рівні не вищому, ніж у п’яти країнах-сусідах: Польщі, Латвії, Словаччині, Угорщині, Чехії.
Перелік лікарських засобів за міжнародною непатентованою назвою, що підлягають регулюванню, та граничні ціни на них буде затверджено Міністерством охорони здоров’я і оприлюднено на офіційному сайті.
Також Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про запровадження з 1 квітня 2017 року механізму відшкодування вартості лікарських засобів – реімбурсації – при амбулаторному лікуванні серцево-судинних захворювань, діабету ІІ типу та бронхіальної астми. Пацієнти зможуть отримувати необхідні ліки в аптеці безкоштовно (або із суттєвою знижкою) за рецептом лікаря.
Ліки, вартість яких буде відшкодовуватись, призначатимуть лікарі первинної ланки (сімейні лікарі, терапевти, педіатри) за міжнародними непатентованими назвами, тобто за діючою речовиною, а не за комерційною назвою. Препарат конкретної торговельної марки пацієнт вибиратиме в аптеці самостійно. Безкоштовні ліки – це частина гарантованого пакету послуг первинної ланки.
Вартість ліків буде відшкодовуватись за рахунок держави. На це в проекті Державного бюджету на 2017 рік передбачено 500 мільйонів гривень. Ще 632 мільйони гривень закладено на відшкодування вартості інсуліну.
Окрім того, з наступного року вводиться регресивна роздрібна надбавка на ліки (націнка аптеки). Чим дорожча вартість ліків, тим меншою буде роздрібна надбавка на них. Це стимулюватиме аптеки продавати більше препаратів за доступними цінами.
Чому для запровадження регулювання цін та відшкодування вартості обрані ліки саме від серцево-судинних захворювань, діабету ІІ типу та бронхіальної астми?
У пріоритеті – лікування захворювань, що першочергово впливають на основні показники смертності населення чи ефективно лікуються на амбулаторному етапі. Україна – друга у світі за кількістю смертей через серцево-судинні захворювання (понад 65  . У 2015 році зареєстровано 9,5 мільйона хворих на гіпертонію, близько 1 мільйона осіб, які страждають від цукрового діабету ІІ типу, що у 6 разів більше, ніж пацієнтів з діабетом І типу (інсулінозалежні), та 210 тисяч пацієнтів з бронхіальною астмою.
Забезпечення доступу до безкоштовних ліків від хронічних захворювань дозволить зберегти життя тисячам українців. До речі, пілотний проект з відшкодування ліків від гіпертонії, запроваджений у 2012-2014 роках, має хороші результати. В 11 областях, де пілот спрацював, смертність від усіх форм гіпертонічної хвороби знизилась на 19%, кількість інсультів знизилась на 18%.
Чи не призведе введення державного регулювання цін на ліки до дефіциту ліків?
Дефіциту не буде. Уряд має достатньо інструментів для протидії тим, хто захоче «погратись» у дефіцит ліків. До того ж іноземним фармкомпаніям не вигідно втрачати наш великий ринок – за минулий рік обсяг продажу лікарських засобів в Україні склав 42,6 мільярда гривень. При цьому 59% – від реалізації імпортних ліків, 41% – вітчизняних. Хоча в кількісному вимірі (кількість упаковок) пропорція зворотна – 24% складають імпортні ліки, 74% – вітчизняні. Але ціна на імпортні ліки значно вища.
Підготував Тарас Бойко
|