Бюджетних коштів для галузі охорони здоров’я ледь вистачає на заробітну плату працівникам та енергоносії. Не достатньо фінансів на медикаменти, нову апаратуру, пільгові ліки для інвалідів війни, учасників бойових дій, онкохворих. Про фінансову та деякі інші проблеми напередодні Дня медичного працівника розповідає головний лікар Ічнянської ЦРЛ Дмитро Івасюк.
– Лікарня фінансується за рахунок бюджетних коштів (яких завжди не достатньо), коштів благодійного фонду «ІченькаМед» та залучених від фізичних осіб, підприємців, організацій тощо. З місцевого бюджету кошти виділяються на закупівлю медикаментів, перев’язочних матеріалів, харчування в стаціонарі. Зокрема, на ліки цього року закладено 544,7 тис. грн. У першому кварталі надійшло 123,4 тис. грн., використали – 142 тис. грн., враховуючи залишок.
Заробляємо й самі, здаємо вторинну сировину: шприци, крапельниці, рентгенплівку та інше. Торік – на 24 тис. грн., цього року – майже на чотири. Ці кошти йдуть на спецрахунок. На них купуємо запчастини та мастило для транспорту, будівельні матеріали тощо.
За гроші благодійного фонду «ІченькаМед» купили будівельні матеріали для ремонту даху хірургічного корпусу. Дах протікає роками, але жодної копійки з бюджету на його ремонт не виділялося. Взагалі ремонту потребує кожне відділення.
Зараз ремонтуємо за бюджетні та залучені кошти палати терапії, хоспісу, інфекційного відділення, хірургії, а також опалювальні системи, водогін та теплотраси у корпусах і підвалах. На профілактичний ремонт та дезінфекцію буде тимчасово призупинено роботу пологового відділення, можливо, наступного місяця.
– На що витрачаються благодійні внески людей, зокрема й тих, які перебувають у хоспісі і щомісяця платять по 550 гривень?
– Це мінімальний внесок. У хоспісі перебувають 23 хворих при нормі – 12. Ці кошти надходять до благодійного фонду «ІченькаМед», яким керують головний лікар Ічнянського центру первинної медико-санітарної допомоги Оксана Денисенко та заступник головного лікаря ЦРЛ з економічних питань Людмила Голуб. Усе, що не можемо придбати за бюджетні кошти, купуємо за благодійні. Зокрема, й будівельні матеріали, фарбу, двері, замки тощо. Людей із хоспісу забезпечуємо медикаментами. За ці благодійні кошти придбали й постільну білизну, рушники, почистили подушки і пошили напірники.
– Хворі нарікають, що лікарняна дієта надто жорстка: страви пісні, навіть чаю не дають. Скільки коштів виділяється на харчування одного хворого в день?
– З місцевого бюджету на харчування цього року передбачено 511,3 тис. грн., на квартал – 88,8 тис. грн. з них використано – 64,6 тис. грн. На харчування одного хворого на добу у першому кварталі закладено 6,50 грн. Звісно, їх не вистачило. М’яса не купуємо, але тушонку, рибні консерви, морожену рибу закуповуємо. Чай та кип’яток є у їдальні кожного відділення.
– Чи здаєте в оренду вільні приміщення? Як надалі використовуватиметься колишня неврологія? Ходять чутки, що там буде гуртожиток молочноконсервного комбінату.
– Говорять, що я будівлю ту й продаю. Це – вигадки. Ми не маємо права її продавати. Приміщення знаходиться на балансі лікарні. У нас є на нього та землю державний акт на право власності. І ніякого гуртожитку МКК там не буде. Якщо у нас будуть кошти на ремонт цього приміщення, то можна зробити там гуртожиток, наприклад, для лікарів-інтернів. В оренду здаємо приміщення прийомного покою та поліклініки для магазину та двох аптечних пунктів і приміщення для ЦПМСД, лікарняної каси, котельні.
– До речі, неврологічне відділення перевели на другий поверх до гінекології. Це, кажуть люди, не зручно для візочників і тих, хто пересувається на ходунках.
– Для хворих, які перенесли інсульт, добре, що тепер неврологія поруч з реанімацією. До того ж це зроблено з метою економії: треба зменшувати кількість площ. На першому поверсі терапевтичного відділення треба зробити ремонт – і туди можна перевести частину неврології та хоспіса, який нині знаходиться на третьому поверсі.
– У квітні місцеві обласні депутати подарували дитячому відділенню нову постільну білизну. Але батьки нарікають: коли дитину кладуть у стаціонар, медики перестеляють постіль на «совдепівську», та й не завжди діткам дозволяють користуватися ігровим куточком. Це самодіяльність працівників відділення?
– Нова постіль уже була у користуванні. Ми здаємо її у пральню. Якщо у батьків виникають якісь питання, нехай говорять про це черговій медсестрі, сестрі-господарці, старшій медсестрі, завідувачу відділення. Якщо вони цього не вирішать, хай звертаються до мене. Я по кілька разів буваю у дитячому відділенні. Там порядок. Але бачу, що й батьки порушують встановлені правила: приходять у відділення без масок та змінного взуття.
В ігровому куточку дітки можуть гратися після лікарських призначень, фізіотерапевтичних процедур, інгаляцій, лабораторних обстежень. Телевізор для відділення придбали спонсори, щоб малеча переглядала дитячі програми. А мами ображаються, коли їм не дозволяють дивитися «Роксолану».
– І наостанок про кадрову проблему. Чи плануєте цього року придбати житло для лікарів?
– Сьогодні вкрай потрібні анестезіолог, педіатр неонатолог, терапевт, ендокринолог, лор та сімейні лікарі. У другому півріччі плануємо придбати житло для сім’ї хірургів Максима і Любові Біланів та педіатра Людмили Куліш за програмою «Забезпечення житлом медичних працівників ЦРЛ та ЦПМСД на 2017-2021 рр.». Наразі коштів немає. Очікуємо перегляду районного бюджету за перше півріччя. Як на мене, перед отриманням житла з лікарями треба укладати договір на обов’язкове відпрацювання протягом 5-10 років.
Щодо інтернів: з 1 серпня до роботи мають приступити анестезіолог, терапевт та два сімейні лікарі. На жаль, цього року Верховна Рада та Кабмін скасували обов’язкове відпрацювання для студентів-медиків після завершення навчання коштом державного бюджету.
Наталія ЄПІФАНОВИЧ
Фото автора
|