Поки тривають розмови про створення сприятливого клімату для розвитку малого й середнього бізнесу і його вагому роль для суспільства, підприємці самі вчаться виживати й ще якось розвиватися в умовах великого фіскального навантаження та складного бухгалтерського обліку. 26 червня вони зібралися у кафе «Маmа Milla» обговорити свої насущні проблеми. Заняття відбулося за сприяння депутата обласної ради Валентина Запорощука.
Громадська організація «Підприємець Ічнянщини» запросила київських фахівців з бухгалтерського і податкового обліку Наталію Доріченко та Наталію Шаймухометову провести навчання місцевих підприємців. Детально розглянули зміни спрощеної системи оподаткування для фізичних осіб, важливі аспекти перевірки суб’єктів господарювання працівниками міліції та податкової служби, застосування РРО та штрафи за порушення правил його використання, а також звітність за єдиним податком, правильність оформлення найманих працівників та розірвання трудового договору.
Згідно з внесеними змінами до Податкового кодексу з січня набрали чинності зміни спрощеної системи оподаткування. Суб’єктів спрощеної системи оподаткування оптимізували з шести до чотирьох груп. Фізичних осіб-підприємців залежно від специфіки діяльності розділили на три групи, для юридичних осіб залишили третю та додатково ввели четверту групу для юридичних осіб – сільгосптоваровиробників. Зокрема, перша група – власники бізнесу (перукарі, ринкові торговці, власники невеликих магазинчиків, салони краси, майстерні інші дрібні підприємці) у яких дохід за рік не перевищує 300 тис. грн. і які не використовують працю найманих працівників. Друга група – суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі й побутових, платникам єдиного податку та населенню, виробництво та продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства. Протягом календарного року їх дохід не повинен перевищувати 1,5 млн. грн. Третя група – підприємці, котрі працюють з підприємцями та юридичними особами будь-якої системи оподаткування, у яких дохід за рік становить не більше 20 млн. грн. Їм можна наймати необмежену кількість працівників.
Крім того, з 1 січня 2015 року реєструє та розриває трудові договори між роботодавцем і найманим працівником не служба зайнятості, а сам суб’єкт господарювання. Щоб офіційно зареєструвати трудові відносини з найманим працівником, потрібно створити розпорядчий документ (наказ), укласти трудовий договір та сповістити про прийом на роботу фіскальну службу.
Також підприємець зобов’язаний нараховувати індексацію на заробітну плату найманим працівникам. Якщо зарплата не підвищувалася протягом року, то індексація має бути приблизно 400 гривень.
Обговорювали й можливе введення обов’язкового застосування РРО. А за кілька днів отримали поступку влади в цьому проблемному питанні.
До теми
Касові апарати – лише «мільйонникам»
1 липня Верховна Рада звільнила від обов’язкового застосування касових апаратів тих підприємців, чиї доходи не перевищують 1 млн. гривень. Депутати прислухалися до протестів підприємців щодо запровадження обов’язкового застосування РРО.
Після проведення додаткових консультацій було запропоновано компромісне рішення для мікробізнесу: реєстратори розрахункових операцій не будуть застосовувати платники єдиного податку 1, 2 та 3 груп, в яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1 мільйон гривень. У разі перевищення доходу 1 млн. гривень застосування касових апаратів має бути обов’язковим. Їхнє застосування розпочинається з першого числа місяця, наступного за виникненням такого перевищення кварталу, та продовжується у всіх наступних періодах протягом дії платника єдиного податку.
Кабмін продовжив мораторій на перевірки бізнесу до 2017 року
З осені минулого року діє запроваджений урядом мораторій на перевірки діяльності всіх суб'єктів підприємницької діяльності, крім перевірок, що проводяться Держфінінспекцією та Державної фіскальною службою. Мораторій триватиме до кінця 2016 року. Перевірки можуть здійснюватися лише з дозволу Уряду або на прохання самої компанії.
Наталія ЄПІФАНОВИЧ
|
