Нелегкі часи переживає поштовий зв’язок. Нині населенню надаються досить багато різноманітних послуг. У підпорядкуванні Ічнянського цеху обслуговування споживачів Прилуцького ЦПЗ №3 28 поштових відділень. Зокрема, по місту працюють 18 листонош, по селах – 62.
Трудовий колектив із 80 працівників очолює Лідія Завгородня. За її плечима – професійний досвід, організаторський талант, вимогливість до себе та до підлеглих.
– За багато років вже звикла до напруженого ритму пошти, – говорить Лідія Завгородня. – Робота зв’язківців завжди була хоч і шанованою людьми, але нелегкою. Вимагає пунктуальності, не терпить байдужості, адже це щоденне спілкуванням з людьми. Листоноші стараються оперативно доставити в домівки періодику, листи, товари першої необхідності. У декого з них великий досвід роботи, працюють по 15-25 років.
– Листоношами працюють тільки жінки?
– Чому ж? У Бакаївці, Шиловичах, Ступаківці та Рожнівці на цій посаді чоловіки. З роботою справляються.
– Чи забезпечуєте людей спецодягом, велосипедами?
– Так. Кожні три роки листоноші отримують теплі куртки, шкіряні та гумові чоботи – через два роки. Велосипеди є в усіх, бо щодня 17-18 кілометрів пішки не находишся.
– А паливом всі відділення забезпечені?
– На сьогодні всі відділення зв’язку опалюються. Деякі з них – дровами, деякі – газом. Палива на зиму достатньо, дрова завезли.
– Наразі триває передплатна компанія на періодичні друковані видання. Як у цьому плані працюють ічнянські поштовики?
– На жаль, сьогодні ічнянці передплачують менше періодики, кажуть, не вистачає грошей. Ті, хто раніше передплачували п’ять екземплярів, тепер можуть дозволити собі лише два. На 1 грудня в районі передплачено 7500 примірників. Найпопулярніші: районна газета «Трудова слава» та обласні – «Гарт», «Вісник Ч». До речі, до 15 грудня триває передплата на всеукраїнські видання, до 20 грудня ічнянці можуть передплатити обласні та районну газети.
– Які послуги надаєте для населення?
– Поштове відділення приймає оплату за комунальні послуги, виплачуємо пенсії, займаємося доставкою газет, журналів, телеграм, листів, продаємо конверти, поштові листівки. Також проводимо передплату на періодичні друковані видання. Крім того, реалізуємо побутові товари.
Чому залишаєтеся працювати листоношею, запитали ми у працівниць Ічнянського цеху обслуговування споживачів Прилуцького ЦПЗ №3.
Олена Кубрак:
– Листоношею працюю 15 років. Подобається спілкуватися з людьми. Та й роботу на сьогодні знайти складно. А в нас зарплата стабільна, виплачують вчасно. Обмундирування видають: куртку, чоботи. Мене робота влаштовує. Труднощі виникають через погодні умови: сніг, дощ, багнюку на дорогах. Буває, намотаєш кілометрів 17 за день – аж чоботи горять. Вважаю, що імідж професії поштарів треба підіймати.
Ніна Горова:
– Відразу після школи влаштувалася на пошту. Проробила листоношею 48 років, вийшла на пенсію, але покинути роботу не можу. Працюю для душі. Та й серед людей хочеться побути. Конфліктів із клієнтами не було, вони завжди чекають на свіжу пресу, тому з доставкою не маюємо права зволікати.
Людмила Коваленко:
– Моя мама з 16 років працювала листоношею, я з дитинства їй допомагала. Подобалося розносити листи, пресу. Ось уже й сама 15 років працюю на пошті. Роботу люблю. Люди чекають, особливо літні. Жаліють, хочуть виручку дати за товар, просять принести продукти, мийні засоби тощо. Душа радіє, коли бачиш, що ти потрібен. Щоправда газет нині передплачують менше, у людей бракує грошей.
Людмила Задоя:
– Я майже все життя працюю на пошті, 25 років. Робота подобається. Спочатку була оператором на касі, але тягло до людей. Та й свіже повітря корисніше. Пресу, товари розвожу велосипедом, а взимку на санчатах, щоправда, на своїх, з роботи не видають. Хотілося, щоб люди утримували у належному стані поштові скриньки, бо у багатоповерхівках буває вони не зачиняються, кореспонденція випадає.
Наталія ЄПІФАНОВИЧ
Фото автора
|
