Двадцятип’ятирічний ічнянець Ігор Сердюк шість років захоплюється бігом на довгі відстані. Сили після марафону відновлює винятково їжею рослинного походження. А щоб традиційна робота не заважала розвиватися духовно та фізично, освоїв інтернет-трейдинг.
Улюблене заняття Ігоря – біг. Нещодавно, 30 вересня, за 9 годин 37 хвилин здолав 90 кілометрів і 40 метрів. Юнак оббіг довкола Ічні, потім – до Ніжина і завершив маршрут у Томашівці. Планував подолати 100 кілометрів, та на 85-ому дуже заболіло коліно.
Під час забігу Ігоря супроводжував друг Олександр Семененко з Ічні, який їхав слідки велосипедом. Для нього цей велозаїзд також став своєрідним випробуванням.
А почалося все 2011 року з нав’язливої думки пробігти до Прилук на свій день народження. Ідею реалізував разом з другом Владиславом Денисенком 2013-го після двох років занять спортом. Тоді хлопці переоцінили свої сили – й Ігор вирішив, що більше ніколи не бігатиме на великі дистанції.
Та вже 2015 року хлопець почав думати про забіги і восени 2016-го пробіг 42 кілометри, що становлять марафонську дистанцію. Після того відразу поставив собі нову мету: подолати без відпочинку 100 кілометрів!
7 березня цього року розпочав тренування. Щодня пробігав по 20 кілометрів ґрунтовою дорогою, лісом чи полем. Завжди бігав босим, щоб мати контакт із землею на енергетичному рівні. Йдучи до поставленої мети Ігор неодноразово влаштовував для себе марафони. Фізично загартований організм добре переносив навантаження, однак після другого сорокакілометрового забігу юнак втратив три нігті. Хто ж знав, що ноги сильно набрякають і взуття на марафон потрібно брати на три розміри більше? Також треба обов’язково заклеювати пластиром соски, бо під час забігу на довгі дистанції можна до крові натерти їх футболкою.
А ще Ігор Сердюк зовсім не їсть їжі тваринного походження. Енергію для бігу бере із фруктів та овочів, які їсть сирими. Говорить, як став веганом*, почав навіть здоровіше почуватися.
– Я майже три роки веган і один рік сироїд, – розповідає про себе Ігор. – Фрукти та овочі – природна їжа людини і, на мою думку, такий метод харчування – найкращий для оздоровлення. Зараз хочу показати своїм прикладом, що люди, які харчуються рослинною їжею, витриваліші. Багато хто думає, що на зелені ситим не будеш. Та це не так. Бажання їсти тричі в день – це суто психологічна потреба. У неділю я взагалі п’ю тільки воду, а відчуття голоду настає лише на другий-третій день. Просто ситість часто плутають із переїданням. Такий раціон мене цілком влаштовує, адже після відмови від м’яса став здоровішим. Звичайно, був тяжкий адаптаційний період. Однак за час веганства та бігу перестав відчувати будь-які недомагання. А доти мав проблеми із серцем та шлунком.
– Захоплення бігом, певно, потребує багато часу. Як поєднуєш його із роботою?
– Я не маю роботи у звичному для всіх розумінні, бо вона пригнічує особистий розвиток. Ще в школі мені не подобалася система освіти через її застарілість і виховання маленького гвинтика великої системи. До сьомого класу був відмінником, а потім зрозумів, що все це «лажа», і закінчив школу майже двієчником. Спробував навчатися у Прилуцькому гідро (агротехнічний коледж – Авт.), але більше року не витримав і кинув освіту. Та це зовсім не завадило реалізувати себе в фінансовому плані. На життя заробляю через Інтернет. Електронний бізнес – нова тенденція, яка дуже повільно до нас доходить, як і розуміння цього процесу. А заробляння коштів у реальному житті, вважаю, вже стало їздою на мертвій коняці. Тому займаюся купівлею електронної валюти, торгівлею на біржах та інвестуванням у різні перспективні проекти. На жаль, цьому не вчать в інституті, а тим більше в школі.
Андрій Грудницький
* Найбільш строга форма вегетаріанства, яка передбачає вживання продуктів тільки рослинного походження.
На знімку: 26 серпня Ігор Сердюк вперше брав участь у забігу на 16 км «Качанівка-трек назавжди» і виграв. Попри те, що двічі блукав у парку.
|
