 Хоча Інтернет заполонив медіа-простір, нині, у цей складний час, читачі все більше довіряють друкованим виданням. Пошта і її працівники є необхідним ланцюжком зв’язку редакцій газет з читачами. Завдяки роботі поштовиків ми, журналісти, маємо змогу «розповісти» останні новини, цікаві історії, дати поради. Саме цій професії свою енергію більше 15 років віддає листоноша Ічнянського відділення поштового зв’язку Людмила Коваленко. [ ?]
Людмила Валентинівна прийшла на роботу через кілька років після закінчення десятирічки, і залишиться тут надовго. Поштова справа стала для неї улюбленою.
Ще із самого малечку Людмила зрозуміла, що ця робота їй подобається. Будучи маленькою школяркою, вона допомагала мамі розносити пошту. Тому й взяла приклад з Надії Іллівни, яка присвятила 40 років цій професії.
На своїй дільниці вже шість років доставляє періодику Людмила Коваленко. А це частина вулиць Воскресінської, Свято-Преображенської, Вокзальної, Грушевського, 1-го Травня, Жукова, Чапаєва, Чкалова, Колгоспної, Бойчака, Кірова, обслуговуючи понад 500 будинків і квартир. Пані Людмила розносить пенсії майже сотні пенсіонерів. Жінка вміє знайти слова і дохідливо пояснити стареньким. Для багатьох самотніх людей поштовики чи не єдині люди, з ким можна поспілкуватися.
Чимало сімей читають по декілька видань. Серед передплатників є й активні – виписують до десяти примірників. На дільниці, яку обслуговує Людмила Валентинівна, 172 родини виписують районку. Приклад показує й сама листоноша, яка теж передплачує «Трудову славу». У її поштарській сумці від 90 до 370 газет. Найбільше преси розносить у п’ятницю та суботу.
Щоб отримати додаткові доходи, пошта займається торгівлею. Люди похилого віку радіють, коли листоноша при виплаті пенсії пропонує товар, бо за печивом, консервами чи милом їм уже не доведеться йти до магазину. А крім періодики у поштарки можна купити ще й конверти, поповнити мобільний зв’язок, оплатити комунальні послуги.
За 15 років років своєї роботи листоноша вивчила уподобання людей, які живуть на території обслуговування. Знає, кому що подобається читати, хто що купуватиме і чим кому догодити…
– Деколи доводиться працювати дотемна, – доки рознесеш всю пошту – і вечір настає. – говорить Людмила Валентинівна і продовжує. – Але мені подобається спілкуватися з різними людьми, бачу, що моя праця, справді, важлива для них. При цьому потрібно бути комунікабельним. Найголовніше для моєї професії – це терпіння та привітність, адже для кожного треба знайти добре слово. Все розтлумачити, роз’яснити... А це багато значить. Гарні взаємини з клієнтом – то запорука хороших результатів у роботі, – стверджує Людмила Валентинівна.
Важко навіть підрахувати, скільки кілометрів за роки поштарської роботи пройшла пішки Людмила Коваленко, доставляючи довгождані листи, газети і журнали.
… Після нетривалої розмови, взявши велосипед із поштовою сумкою, відправилася пані Людмила у дорогу – на свою дільницю. Адже сьогодні, як і кожного дня, люди чекають, що листоноша принесе очікувані листи, хороші новини та гарний настрій. А ще передплата на районку закінчується, тож треба встигнути передплатити улюблену газету.
Світлана Цюпка
|
