Головна »
2016 » Жовтень » 7 » День виходу з Дебальцевого Ігор Чміль вважає своїм другим днем народження
15:15 День виходу з Дебальцевого Ігор Чміль вважає своїм другим днем народження |
28-річний Ігор Чміль із Заудайки узимку минулого року двічі побував в оточенні. Коли його побратими виходили з Вуглегірська, хлопець виконував бойове завдання на шахті «Буланівська», поблизу м. Єнакієвого. А вже разом зі своїм батальйоном виходив із Дебальцевого. – Ми проривалися з міста під ворожими обстрілами, під залпи «градів» , – говорить хлопець. – Виїжджали «газонами». Вони застрягали в снігу чи глохли – ми лізли, повзли, бігли – хто як міг. Дорога була в оточенні. Ворожі танки, як по мішенях, стріляли в машини з військовими, пробивали навіть броню. Влучив снаряд у колону – і колони немає. З людей залишалося шмаття… Ми навіть не орієнтувалися толком, в яку сторону йти. Одне одного шукали, бо не знали, хто вижив. Товариш Гена Сіренко пішов у іншому напрямку і потрапив у полон. Тиждень там пробув. Були і втрати, і зниклі безвісти, доля яких досі не встановлена… Я намагаюся забути той жах. Хто дивом вийшов звідти живим, той день називає другим днем народження. Ігоря мобілізували у 2014 році, під час третьої хвилі. Потрапив у 13-й мотопіхотний батальйон. Спочатку були навчання в Гончарівському. А з січня до початку вересня 2015-го виконував бойові завдання у зоні АТО. Кожного дня, який міг стати останнім, його чекала кохана. Марина – із сусіднього села Монастирища. Познайомилися три роки тому на весіллі у товариша. А потім їх розлучила війна… До від’їзду Ігоря 21-річна Марина довго не могла звикнути. – Наче щось відірвали від мене, – розповідає. – Я плакала, казала, щоб не йшов. Кожен день дзвонила. Просила, щоб беріг себе. Ми стали більше цінувати одне одного. Коли повернувся з фронту, війна снилася ще довго. Але поруч із мамою та коханою поступово почав звикати до тиші й спокою. Змінилися й погляди на життя. 24 вересня Ігор та Марина одружилися. На весілля запросили побратимів з Київщини, а також Геннадія Сіренка з Гмирянки та Івана Булигу з Рожнівки. Пройшовши пекло, тепер Ігор вважає за свій обов’язок збереження сімейного вогнища. Світлана Цюпка
|
Переглядів: 491 |
Додав: lora
| Рейтинг: 0.0/0 |
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[
Реєстрація |
Вхід ]