Головна »
2017 »
Квітень »
3 » Життя – як мить і вічність
09:31 Життя – як мить і вічність |
Ічнянка Ганна Павленко – одна із тих, кому Господь подарував життя довжиною у ціле століття. Нелегке, часом невимовно гірке, однак освячене любов’ю і тихою радістю.
Народилася Ганна Михайлівна 28 березня 1917 року в Бурімці, у багатодітній сім’ї. Була п’ятою із восьми дітей (шестеро дівчат і двоє хлопців). Із самого малечку зазнала і злидні, і голод, і виснажливу працю. Поки батько шив чоботи, а мама працювала на заможних господарів, Ганна у наймах няньчила дітей, щоб хоч трохи допомогти батькам і заробити на харчі. У школі не навчалася – ні писати, ані читати не вміє.
Згодом переїхала до старшої сестри в Ічню. Тут у 1939 році зустріла свого майбутнього чоловіка Григорія Павленка. Через рік після одруження народився син Микола, а в серпні 1943-го – Володимир. Та недовгим було щастя молодого подружжя.
– Гришу забрали на війну, коли Миколі було три роки, а Володі всього три тижні, – згадує Ганна Михайлівна. – Доплат за чоловіка-фронтовика я не отримувала. У двадцять п’ять років овдовіла: Гриша загинув у Білорусії. Заміж більше не виходила. Разом із дітьми пережила тяжкі воєнні та післявоєнні роки. Виживали за 20 карбованців на місяць, які заробляла у колгоспі. У воєнкомат пішла палива просити, так мені сказали: куфайкою вкрийся. Сама санчатами їздила у ліс по дрова.
Невеличка на зріст, але бідова до роботи, Ганна Павленко все життя пропрацювала різноробочою у колгоспі. Там же почав працювати з п’ятнадцяти років і молодший син Володимир.
Старший син Микола вчителював. По комсомольській путівці поїхав у Казахстан. Двадцять років працював директором у сільській школі. Та хвороба забрала його життя.
– Коли мама була молодшою, допомагала нам чим могла, – розповідає невістка Валентина Григорівна. – І город порала, і хазяйство. Дітей та онуків доглядала. У дитсадок водила, бо я на спиртозаводі по змінах працювала. Таблеток ніколи не пила, у лікарні єдиний раз лежала, коли вчаділа. У неї звичка була засланку на грубі причиняти. А зараз здоров’я у неї слабке. Недочуває і недобачає. Ми всі її любимо, цінуємо і бережемо.
Ганні Павленко довелося пережити і голод, і війну, і перемогу. Пройти через сумні і радісні хвилини життя. А сьогодні ювілярка пишається п’ятьма дорослими онуками, п’ятьма правнуками та праправнуком і радіє їхнім успіхам. У свій поважний вік Ганна Михайлівна залишається душею та берегинею роду. Свою старість доживає із сином Володимиром та невісткою Валентиною.
Наталія ЄПІФАНОВИЧ
Фото автора
|
|
Переглядів: 392 |
Додав: lora
| Рейтинг: 5.0/1 |
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[
Реєстрація |
Вхід ]
