Хто скуштував селянського хліба, той шанує працю на землі
На кінець сільськогосподарського року припадає й професійне хліборобське свято – День працівників сільського господарства, вшановуючи славних, невтомних трудівників полів і ферм, які присвятили своє життя найблагороднішій із професій творити хліб і до хліба, забезпечуючи продовольчу безпеку країни.
Наш район – сільськогосподарський. Слава Богу, вже минули ті роки, коли на продуктивних землях розкошували бур’яни. Нині поля запахані. У сільськогосподарських підприємствах району розвивається і рослинництво, і тваринництво. Серед сільськогосподарських підприємств району немало таких, що міцно стали на ноги, мають стабільно високі показники. Одним з передових є ТОВ «Рожнівка-Агро», яке входить до Українського Аграрного Холдингу.
Корова в теплі – молоко на столі
«Хоч на скибку намазуй!», саме так говорять про такі чорноземи, як у Рожнівці. Справді, чорні, аж блищать, і родить на них, «як з води». От тільки не сама по собі росте кожна культурна рослинка, а з легкої хліборобської руки, трудящої, мозолястої. З недоспаних ночей, з гумових, важких від того чорнозему, чобіт, з тяжкої роботи біля худоби й на тракторі чи комбайні. Як сказав директор ТОВ «Рожнівка-Агро» господарства Іван Романенко: «В селі немає легкої роботи. Хто скуштував селянського хліба, той шанує працю на землі».
Тваринництво – провідна галузь у господарстві. Проте й рослинництву там приділяють значну увагу, адже ці дві галузі нерозривно пов’язані між собою.
Головний зоотехнік Юрій Хмарук та головний ветеринарний лікар Руслан Фуркало, доповнюючи один одного, розповідають про досягнення у тваринницькій галузі:
– Поголів’я ВРХ становить 1847, в тому числі 736 фуражних корів, з яких 642 – дійні. Нетелів у господарстві 252, телят до двомісячного віку – 78, від 3 до 6 міс. – 160, від 7 до 14 міс. – 192, телиць парувального віку – 127, бичків від 3 до 6 міс. – 105, більше 6 місяців, які знаходяться на відгодівлі, – 197.
Ми переходимо на чорно-рябу худобу. Маточне поголів’я симентального молочно-м’ясного напрямку на 25 відсотків складається з первісток чорно-рябої масті помісі першого покоління симентал-голштин – сугубо молочного напрямку продуктивності, яка дає найвищі надої у світі. Раціон повністю змішаний, роздача кормів іде через міксер (кормозмішувач) безпосередньо на кормовий стіл (замість жолобів – півметрова кахляна плитка – Авт.). До складу кормосуміші входить сінаж люцерновий, силос кукурудзяний, подрібнені грубі корми (сіно чи солома) і концентровані корми. Обладнані індивідуальні напувалки польського виробництва. Зробили реконструкцію на корівниках, поставили нове обладнання і навчаємо доярок. На зміну заступають 10 чоловік у Рожнівці та 4 в Максимівці. 14 доярок – 14 груп, у кожній з яких до 50 корів. Доярки працюють два дні, а третій – вихідний.
Створюємо коровам максимальний комфорт. 12-14 годин на добу корова має відпочивати, під нею повинно бути сухо, чисто, без протягів, бо саме в цей час утворюється молоко. Щоб утворився 1 літр молока, треба, щоб через вим’я пройшло 500-600 л крові.
Зводимо до мінімуму стресові фактори для дійного поголів’я. Цього року досягли найбільших удоїв від дійного стада – 15 тонн за добу. Господарство розвивається четвертий рік, і щороку приріст надоїв на корову складає 600-700 л за лактацію. А позаминулого року надій на корову з 4800 до 5800 л. це непоганий результат, але працювати ще є над чим.
На 80% успіху завдячуємо роботі доярок. Від них залежить досягнення бажаної продуктивності. Відповідно й заробітна плата доярки напряму залежить від продуктивності корів у групі і коливається в межах 2,100 – 3,600 грн. Це нелегка праця, жінки тричі приїжджають на доїння. Для них створені хороші побутові умови – дві душові кабіни, дві пральні машини, теплий туалет. Щотижня проводиться санітарний день. На фермі обладнаний дім тваринника з кабінетами зоотехніка й ветеринарного лікаря, зроблено євроремонт у гуртожитку з усіма зручностями, в кухні.
Плануємо нарощувати дійне поголів’я до 840 голів, тож господарству ще потрібні будуть доярки, чоловік шість. До них є певні вимоги, адже не всі можуть або хочуть виконувати технологічні операції процесу доїння. Але спеціалісти готові вчити і створять усі умови для продуктивної праці.
Цього року буде відділок, в якому надій на одну корову складатиме 7 тис. літрів за лактацію. Це МТФ №1 – у Максимівці. На центральній МТФ – 6,5 тис. літрів на корову.
Юрій Хмарук і Руслан Фуркало серед кращих доярок господарства називають Ніну Хоменко та Олену Беспалову. Ніна Миколаївна набрала групу первісток і планує за рік надоїти 7,900 л молока на корову. Доярка має 26 років стажу, тож може порівнювати умови праці раніше й тепер:
– Годівлею корів займаються фуражири – уже легше. Багато нововведень, у корівнику світло й тепло, заробітну плату дають без затримки. Звичайно, зараз краще.
– У Вас є серед корів улюблениця?, – запитую я.
– Є! Яка більше дає молока, та й улюблена, – сміється доярка і вже серйозно додає, – люблю корівок гарних і спокійних, бо бувають різні.
Олена Беспалова працює на фермі з 17 років. Незважаючи на те, що треба рано вставати і доїти корів тричі на день: з 4 години ранку до 8, з 11 до 14, з 16 до 19-30 – робота їй подобається. Як сказав Юрій Юрійович, молода доярка цьогоріч матиме 6,5 тис. л на корову.
Космічні технології – в рослинництво
Розвиток тваринництва просто неможливий без рослинництва, яке сьогодні стало високотехнологічною галуззю сільського господарства. Щороку сільгоспвиробники впроваджують нові здобутки інженерної та агрономічної думки. «Рожнівка-Агро» не є винятком.
– Нині у рослинництві без сучасних технологій дуже складно отримати високі врожаї, – розповідає директор ТОВ «Рожнівка-Агро», Іван Романенко. – Звичайно, на сільськогосподарському підприємстві основна увага приділяється тваринництву, але як можна його розвивати без якісної кормової бази?
Крокуючи в ногу з часом, у господарстві широко застосовуються сучасні технології обробітку ґрунту. Зокрема, вся техніка обладнана системою супутникового моніторингу і кожної хвилини можна відстежити ефективність роботи того чи іншого агрегату. Крім того, запровадження космічних технологій у сільському господарстві дало змогу проводити обробіток полів цілодобово. Це раніше тракторист вів техніку по так званому «маркеру», якого із настанням сутінків вже неможна було розгледіти. Нині він керується даними, отриманими зі супутника. Тому агрономічні операції може виконувати навіть вночі. 
Звичайно, для цілодобової роботи техніки потрібно створити належні умови для людей. І їх створили.
Бригади агрономів, трактористів та комбайнерів працюють позмінно і вахтовим методом. Роботи в полі ведуться за присутності агрономів. Наприклад, поряд із бригадою, яка збирає врожай, знаходиться агроном, котрий відповідає за цей напрям роботи. Інший – працює виключно на обробітку ґрунту, що ведеться паралельно зі збиранням. І техніка без змінного агронома на полі не працює. Така методика роботи, за словами Івана Федоровича, є ефективною.
Серед сучасних технологій обробітку ґрунту – відхід від оранки. Щоб земля була пухкіша, провадять дискування важкими боронами на глибину до 20 см і раз у 3 роки на глибину до 35 см – глибоке рихлення. Тож навесні сівба розпочинається вже без підготовки ґрунту.
Значну увагу в «Рожнівці-Агро» приділяють збереженню родючості землі: аграрії застосовують органіку, яку щороку вносять у ґрунт в межах 15-18 тисяч тонн. Для підживлення ґрунту застосовуються й пожнивні рештки. Працює «шредер», який «стриже» й подрібнює кукурудзяну стерню. Дотримуються сівозміни.
– Запровадження сучасних технологій та відповідальний підхід до обробітку ґрунту дають стабільні результати, – говорить Іван Романенко, – зокрема, урожайність пшениці цього року сягнула 56,4 центнерів з гектара, кукурудзи, під якою в нас 60% площ, – в межах 85-90 центнерів. Наступного року плануємо зменшити площі кукурудзи, бо ставка робиться на розвиток тваринництва, яке потрібує збільшення площ люцерни для заготівлі якісного сінажу.
Господарське ставлення до землі, досвід і наукові досягнення помножені на самовіддану працю селян, здатні повернути колишню славу житниці – Україні, українцям – свої натуральні та якісні продукти харчування, вітчизняним аграріям – впевненість у власних силах. На прикладі, як у Рожнівці.
Тож нехай здобутки трудівників ТОВ «Рожнівка-Агро» множаться з кожним роком, їх успіхи будуть планкою – до якої потрібно прагнути всім, перетворюючи рідну Ічнянщину на заможний і квітучий край!
Наталія Черненко, Андрій Грудницький
|
