День соборності та Свободи України
22 січня минулого року згідно з Указом Президента наша держава вперше спільно відзначила День соборності та Свободи України. Цього дня прийнято згадувати ще одну подію, що відбулася 22 січня 1918 року, – прийняття IV Універсалу УНР, яким проголошувалася повна незалежність Української Народної Республіки.
Ідея соборності бере свій початок від об'єднання давньоруських земель навколо князівського престолу в Києві, а її філософське коріння сягає часів Візантії. Протягом віків її практичним втіленням займались українські гетьмани Богдан Хмельницький, Іван Мазепа, Петро Дорошенко, Пилип Орлик, оскільки територіальна єдність України була вкрай важливою для боротьби за свої національні інтереси.
У непростий історичний час відбувалися події, що передували ухваленню доленосних для України рішень. Під тиском народних мас першого грудня 1918 року у Фастові було укладено «передвступний» договір між УНР і ЗУНР про наступну злуку двох Українських республік в одну велику державу. Третього січня наступного року Українська національна рада ЗУНР у Станіславі затвердила текст «передвступного» договору і ухвалила Акт злуки.
21 січня 1919 року у Києві розпочалася спільна нарада Ради Народних Міністрів з делегацією Західної Української Народної Республіки. Саме на ній було ухвалено Акт злуки та універсал Директорії.
23 січня розпочався Трудовий конгрес України, який мав виконувати функцію всеукраїнського парламенту. Акт злуки було затверджено вищим законодавчим органом України. На основі цих рішень Західноукраїнська Народна Республіка перейменовувалась у Західну область УНР (ЗО УНР). Єдиним державним гербом став тризуб замість раніше затвердженого для ЗУНР золотого лева на блакитному полотні. У той же час злиття урядів, армій, законодавчих органів УНР та ЗУНР відклалося до скликання Установчих Зборів об'єднаної України, як це й передбачалося ухвалою Української Національної Ради від третього січня.
Об'єднання українських земель відбулося юридично та політично. Століттями розірваний український народ визволився з неволі (Наддніпрянщина вийшла з Російської, а Західна Україна – з Австро-Угорської імперій) і возз'єднався на своїй землі в єдиній Українській державі.
Окупація Польщею Західноукраїнських земель знову відсунула на невизначений період возз’єднання всієї України. Воно відбулося лише у вересні 1939 року, але не як втілення в життя віковічних прагнень українського народу, а як результат таємної радянсько-німецької змови від 23 серпня 1939 про сфери впливу та гри на патріотичних почуттях населення Західної України. Надії народу не справдилися. «Свято свободи, що прийшло зі Сходу», обернулося для населення жорстокими буднями.
Тим не менше об'єднавча акція 1919 року залишила слід у історичній пам'яті українського народу. Свідченням того стали січневі події 1990-го, коли ця пам'ять живим людським ланцюгом з’єднала Київ і Львів, Схід і Захід України.
Стрімко лине час. Однак територіальна цілісність України, скріплена кров’ю мільйонів незламних борців, навіки залишатиметься непорушною. Відзначення Дня Соборності – це не тільки суспільна потреба, а й пам’ять про наших предків.
У нашому районі з нагоди свята 22 січня, о 9-й годині, відбудеться покладання квітів до пам’ятника Тарасу Шевченку, та о 14-й годині – урочисті збори у школі мистецтв за участі керівництва району, представників трудових колективів міста, політичних партій та широкої громадськості.
Підготував Андрій Грудницький
|