Головна »
2015 »
Червень »
12 » Від рядового бійця до командира
14:35 Від рядового бійця до командира |
Наш земляк, ветеран Другої світової війни Федір Шевченко пройшов шлях від рядового бійця до підполковника, командира артилерійської дивізії. Брав участь у трьох війнах, починаючи з радянсько-фінської 1939 –1940 років. Але про їх жахіття фронтовик розповідати не любив …
У часи війни артилеристів називали армійською «елітою», оскільки вони перебували на значній відстані від лінії фронту. Тому й гинули рідко. Однак тіло командира артполку Федора Шевченка було буквально всіяне осколками від снарядів, бо він проникав у тил ворога і коригував артилерійські залпи, викликаючи вогонь на себе.
У короткому викладі особистого бойового подвигу Федора Васильовича зазначено: «Весь період боїв з 19 до першого лютого 1945 року в районі міст Тильзит та Латнау (Калінінградська обл.) майор Федір Шевченко перебував на спостережному пункті, звідки вів розвідку. Коригуючи вогонь, особисто знищив дві 81-міліметрові мінометні батареї, дві 75- і одну 37- міліметрові гармати, на відкритому вогневому майданчику – до 15 кулеметів і більше 50 солдатів та офіцерів противника.
24 лютого 1945 року в районі м. Латнау, ведучи розвідку противника, майор Федір Васильович, ризикуючи власним життям, знешкодив ворожий кулемет».
Ічнянський краєзнавець Микола Терещенко в архівах виявив витяг ще одного нагородного листа Федора Шевченка: «У період бойових операцій дивізії з розгрому німецьких військ на Земландському півострові (знаходиться на території Калінінградської області – авт.) заступник командира 313-го артилерійського полку, майор Шевченко правильно організував взаємодію своєї артилерії з бойовими діями стрілецьких (піхотних) частин. Артилерійські підрозділи протягом усіх бойових операцій супроводжували піхоту вогнем і технікою, ні на хвилину не відстаючи від руху піхоти вперед, знищували вогневі точки та самого противника. За особисту хоробрість, вміле керування полком у період бойових операцій Федір Шевченко гідний представлення до урядової нагороди – Ордена Червоного Прапора».
За успішне виведення військових підрозділів та гармат з оточення Федора Васильовича було представлено і до звання Героя.
Для підполковника Федора Шевченка війна не закінчилася в травні 45-го. Через два роки на території так званої «радянської окупаційної зони» у нашого земляка народилася дочка, факт появи якої у Німеччині доводилося приховувати протягом кількох десятиліть, щоб не наражатися на надмірну увагу спецслужб. Потім Федір Васильович дуже переживав, що потрапив під скорочення офіцерського складу, бо в армії лишали не тих, хто позитивно себе зарекомендував під час військових випробувань, а тих, хто мав «правильну» підготовку.
У повоєнні роки заслужений фронтовик жив у рідній Ічні, виховуючи доньку Валентину та сина Віталія, відомого письменника і журналіста. Пізніше ще встиг потримати на руках і свого внука Андрія. А дожити до народження внучки Богдани не встиг.
Валентина Осадча
|
|
Переглядів: 412 |
Додав: lora
| Рейтинг: 0.0/0 |
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[
Реєстрація |
Вхід ]
