b]Здебільшого злодії оббирають літніх людей та нежилі оселі. Крадуть все, що погано лежить, дісталися й до Томашівки.
На сході села, який відбувся 25 березня, сільський голова Василь Дзюба зауважив, що злодії починали красти з нежилих будинків, а тепер причиняють літніх жінок у хаті і витягують усе, що заманеться.[/b]
– Про кожну крадіжку повідомляємо поліцію, – продовжує очільник громади. – Правоохоронці приїжджають, складають протоколи, збирають пояснення – і на цьому справа закінчується. Не хочу нікого образити, але люди бояться, обурюються. Можливо, й самі винні, що не звертають уваги на своє майно – покинули і виїхали. Вкрадений металобрухт крадії десь здають, тож необхідно контролювати й приймальні пункти, які добре «кришуються». Наші односельці зверталися з цією проблемою до народного депутата Валерія Давиденка, збирають підписи в обласну поліцію, – каже сільський голова.
Люди на сході нарікали на бездіяльність поліцейських: «Ви з пістолетами, а нам чим оборонятися? Лягай спати і трусися, що й до тебе прийдуть», «Коли знайдете крадіїв? Жодного злочину за півроку не розкрили».
Зніяковілий начальник сектора Ічнянського відділення поліції Валерій Хоменко пояснив, що наразі триває досудове розслідування, відпрацьовують усі версії, «але це конфіденційна інформація». Також зазначив, що у них – скорочення штату. Дільничний інспектор Олександр Трохименко працює на кілька сіл, транспортом не забезпечений, тому не в змозі часто бувати на дільницях. Щоб уникнути крадіжок, Валерій Хоменко порадив андріївцям створити громадське формування і пояснив процедуру його створення. Це формування має співпрацювати з поліцією: виявляти підозрілих людей, фіксувати номери автомобілів. Пропозицію в залі нібито й схвалили, та все ж прозвучало: «А навіщо нам тоді поліція?».
Надати коментарі для преси представники поліції відмовилися. Зате постраждалі охоче розповіли про крадіжки.
Ольга Клименко, с. Андріївка, 77 років:
– У ніч з 21 на 22 березня у мене вкрало сікарню, візок, четверо курей з півнем, 40-літровий і два 10-літрові алюмінієві бідони та два 20-літрові чугунки. Увечері, як завжди, все позакривала, а вранці кинулася – курей немає. Того дня сніжок притрусив, то було видно сліди. Візок, видно, перекинуло через огорожу на дорогу, сікарню до берега докотило, а далі слідів не було. Чи воно виносило на підводу, чи машина була … Мешкаю сама, син – в Ічні, одного поховала, невістка і внук у нашому селі живуть. Собачки у мене немає. Я подзвонила сільському голові, сусідів гукала, викликали правоохоронців. Вони приїхали, я написала заяву, сфотографували все і більше не приїжджали. Оце таке моє лихо!
Продовження на 4 стор
Фото Віра Глушко, с. Томашівка
Марія Клунко, с. Андріївка, 78 років:
– 17 березня, близько восьмої вечора, дуже гавкав собака. Його били. Чую, щось у коридорі шарудить. Там велосипед стояв, думаю, прочиню й присвічу ліхтариком. Двері прочинила, а воно на мене їх наперло. Хто то був – не бачила. Дуже злякалася. Двері – на защіпку та давай дзвонити сусідам. Воно почуло, що дзвоню, та й зникло. Прийшов сусід Михайло Мозговий, але злодіїв уже не було. Обдивилися все. Забрало велосипед. Погріб був не зачинений, вкрало кілька банок з курячим м’ясом, моркву, буряк, картоплю. А в неділю – ще й велику залізну драбину. Одна людина стільки всього не понесе.
Віра Глушко, с. Томашівка, 79 років:
– 25 березня пішла у погріб по дрібну картоплю поросяті. Дивлюся, великої картоплі немає, мішки два було – вкрали. Поцупили й три банки з м’ясом та одну з салом – свиню різала цього року. Банки були в землю закопані – а воно знайшло. До цього, коли в лікарні лежала, у хату залізли, защіпку підпиляли, покрали ложки, а з холодильника – тушонку, м’ясо і сало
Поки матеріал готувався до друку, стало відомо, що в Андріївці знову покража. У батьківській хаті Валентини Вінниченко, яка живе в Ічні, злодії поцупили чайник, пральну та швейну машинки. Крім того, знахабнілі злочинці наважилися розібрати силікатну цеглу на тильній стіні хати. І вивезли вкрадене. Заяву до поліції Вінниченки теж написали.
Наталія ЄПІФАНОВИЧ
Фото автора
|
