Сергій та Євген Лісові – брати-близнюки. Як дві краплі води схожі зовні вони мають ще й однакові характери та вподобання. І професія у них теж одна: обоє вчителі фізкультури.
Змалечку хлопці любили ганяти у футбол. Це у них виходило дуже добре. З роками прийшла майстерність.Коли навчалися у школі, жодні змагання з футболу без вертких Лісових не відбувалися. Та й пізніше, коли вчилися у в Ічнянському ліцеї, – не розлучалися з м’ячем.
Брати постійно разом. Обоє вступили до Кам’янського коледжу фізичного виховання. Щоправда, з різницею у рік Сергій був на курс старший за брата. Обидва стали педагогами.
Учительську кар’єру 21-річні близнюки розпочали цього року, але у різних закладах: Євген – у школі №1 веде уроки фізичної культури у молодших учнів та «Захист Вітчизни – у старшокласників, Сергій – фізкультурник у ліцеї. А ще хлопці працюють у дитячій спортивній школі, за сумісництвом. Ведуть гурток легкої атлетики. Сергій поділився годинами з братом, і тепер мають обидва по півставки. Крім цього, заочно здобувають вищу освіту в Переяслав-Хмельницькому державному педуніверситеті.
У Євгена це перший випробувальний рік вчительської роботи, то поцікавилася у нього, як його сприйняли учні. « Нормально», відповів. Каже, що тільки-но приходить у школу до нього відразу біжить малеча, обіймає. Тому, за його словами, у нього найкращі діти.
У Сергія вихованці старші, тому говорить, що деколи треба і суворішим бути, щоб дисципліна була. Але вже звик до своїх «кадрів».Учні вас плутають? – запитую.
– Так, – сміючись, в один голос говорять брати.
– Буває, йду додому, – каже Сергій, – а школярі до мене: «Євгене Вікторовичу!» Я не видаю, що вони поплутали. А коли прийшов до брата в школу, учні стоять, роздивляються нас, бо разом не бачили.
Хлопці кажуть, що подобається працювати вчителями і не помилилися, зробивши єдиний свій вибір,Та хочуть, щоб їхні вихованці були слухняними й здоровими.
Світлана Цюпка
Фото автора
–
|
