Ми живемо в унікальний час, коли твориться перехід від самого темного періоду Всесвіту до світлого, до ранку. Та ранок не приходить просто – зійшло Сонечко і Вишні Сили все за нас зробили. Світанок – це світло, яке народжується в нашій душі, дякуючи праці над собою, дякуючи тому, що ми починаємо з найпростішого – прийняття себе в цьому світі і свого призначення.
Замість того, щоб гніватись, жалітися й страждати, ми повинні стати майстрами свого життя і творити його, як художник пише картину.
Темні сили не можуть спокійно відпустити те, що їм уже не належить. Звідти і той розбрат, що нині вирує.
Події, що сьогодні відбуваються з нашим слав’янським народом, вказують на те, що ми доходимо до останньої крапки чорного поля – за принципом монади – знаку, відомого як «Інь-Янь» і вживаного нашими предками ще з часів Трипілля – 9 тисяч років, а може, й раніше. В такому положенні монада перевертається. Саме тоді, як під час пологів, складається той єдиний прохід, яким можна вийти на світло. Навколо цієї маленької білої крапельки стан уже не наш – все те вже віджило. І в той світлий прохід направляються тільки душі, співзвучні з вібраціями світла. Інші також намагаються туди йти. Тому кожен, хто відчув світло в своїй душі й став на цей шлях, уже є вчителем для людей, з якими він спілкується.
Мабуть, ви запитаєте:
– Як можна бути щасливим і радісним у такий тяжкий час?
Відповідь одна:
– Кожна людина творить свою реальність, і момент переходу для кожного благосний. Якщо ми втілились у даний час, значить, наша душа заслужила цього. Адже за такий короткий стрибок ми дуже швидко можемо відпрацювати ті свої завдання, на які пішло б чимало наших втілень. Теперішній час дає кожному можливість швидкого дозрівання свідомості й ефективного духовного стрибка.
Починається нова зірка нової ери, нової епохи. Люди, співзвучні новому часу, залишаться й дадуть те зерно, яке далі ростиме й розвиватиметься. Це – діти.
Виникає запитання:
– Чому знання, як жити по Праві, не даються в школі? Чому ніхто нас цьому не вчив?
А тому не даються, що комусь не вигідно, щоб людина сама була творцем свого щастя. Хтось хоче, щоб ми страждали, плакали, на когось ображалися, думали, що весь світ поганий. Дві тисячі років нам вбивали в голови, що, страждаючи, ми розвиваємося, вдосконалюємося. Це Кривда. Така модель поведінки минулого уже відмирає. Пробуджуйтесь!
Я бачу наш народ не як державу, а як єдиний цілий рід, як одну велику і дружну сім'ю. Таке суспільство можна побудувати тільки на загальному слов’янському ведичному світогляді, тоді вся структура складеться:
гармонійно складуться стосунки між людьми, в суспільстві пануватиме порядок і люди відчувають його не написаним на папері, а всередині себе. «Кон» – порядок. За-кон – за (поза) порядком. Будемо діяти «по кону», а не «поза коном».
Без пізнання законів буття людина сліпа і несвідома. Вона не усвідомлює, куди йти і до чого прагнути її душі, а догоджає своєму тілу, що не завжди корисно для душі. Саме тому й народжуються біль і страждання. Починаючи від народження малюка, треба навчати його жити природньо, розповідати і власним прикладом доводити необхідність керуватися у своїх діях принципами здорового глузду. Всі наші буденні ситуації, явища і події – це уроки життя, дякуючи яким, ми розуміємо, якщо захочемо, Закони Всесвіту. Так з нами говорить Великий Род – Породитель наших душ і Вічний Опікун.
Не хвилюйтеся за себе. Для Всесвіту ми дуже велика цінність, щоб зникнути безслідно. Не будемо жалітися на час, в якому живемо. Адже ми народжені, щоб зробити його трішечки кращим.
Валентина Сидора
|