Щастя. Його кожна людина розуміє по своєму і
старається якомога швидше приблизити чи втілити в життя. Шура Балаганов – герой
гумористичної повісті Ільфа й Петрова «Золоте теля» якось говорив ОстапуБендеру про щастя…Коли великий командор
запитав скільки грошей потрібно для цього і не на сьогодні, а взагалі, Шура,
довго думав і щиросердно відповів, що для повного щастя йому потрібно шість
тисяч чотириста рублів і що з цією сумою йому буде на світі прекрасно. Цікаво
якою сумою обійшлися б наші земляки, щоб відчути себе повністю щасливими?[ ?] Про
це й запитали їх на вулицях міста:
Олена Брешко, підприємець, м. Ічня:
– Бендер
не зовсім був правий, коли запропонував Балаганову гроші для щастя. Якщо вони
є, то ними треба уміти ще й розпорядитися. А так може статись, як з тим же
Балагановим: Шура вже отримав п’ятдесят тисяч від Остапа, а за звичкою поліз до
кишені міщанки й попався на дрібничці. Отже висновок: щастя потрібно вимірювати
не в грошовому еквіваленті, а в духовному. Щастя, у моєму розумінні, у родині.
Де панують любов, повага, взаєморозуміння, підтримка за різних життєвих ситуацій
і, обов’язково, довіра.
Галина Котляр, пенсіонерка, с. Монастирище:
– Гроші –
сила! Одних підкуплять, других напоять, а третім лиха накоять. На мою думку,
грошей для щастя потрібно стільки, щоб була забезпечена старість, вистачало на заможне
життя дітям і внукам. Взагалі, якщо грошей багато, то вони розбещують людину.
Щастя, мабуть ще і в тому, коли тебе оточують добрі люди. Для нас пенсіонерів не
менш важливо, щоб медичні послуги надавалися кваліфіковані і були, як раніше,
безкоштовні.
Віктор Шут, підприємець, с. Гужівка:
– Щастя
не в грошах, а в їх кількості (сміється). Гроші, як горілка – роблять людину дивакуватою.
І все ж вони потрібні для того, щоб і сам себе поважав й інші теж. Щастя, на
мою думку, коли є надійні вірні друзі, які цінують тебе не за гроші, а за
душевні якості, такі як товариськість, взаємовиручка, довіра, повага тощо. Для
мене все таки головним є те, щоб не хворіли мої батьки та діти, діждатися, щоб
двоє моїх нащадків здобули хорошу освіту і почали заробляти собі на життя. Я,
звичайно, осторонь не буду стояти, а допомагатиму їм чим можу. Хотілося, щоб
вони прикрашали життя на землі. Ось, що для мене щастя.
Віталій Федоренко, студент з Ічні: (є фото)
– Що
потрібно для щастя молодої людини, до того ж ще й студента? Звичайно, грошенят
і чим більше, тим краще. Бо на світі без них ні туди, ні сюди. Вже раніше
проводились експерименти, як жити без грошей, коли замість них люди отримували
трудодні. І що ж – експеримент провалився, бо не тільки продуктами харчування
живе людина. А потрібно ще й духовні запити задовольняти. Отож недаремно говорять,
що земля крутиться довкола своєї осі, а люди – довкола грошей. І все ж щастя
для мене є подвійним, потрійним тоді, коли щасливі мої близькі, рідні, які
підтримають і допоможуть у будь-який час.
Володимир Сорокаліт, безробітний, с.
Хаєнки:
– Пам’ятаєте
як Абдулла із фільму «Біле сонце пустелі» говорив працівникові митниці, що в
того хороший дім, хороша дружина. Що ще потрібно митникові для щастя та
зустрічі зі старістю? Мені ці слова близькі, бо крім будинку в мене немає ні
дружини, ні грошей для нормального життя. Кажуть за гроші щастя не купиш. Але
вони б могли хоч частково його наблизити. Гроші мені не потрібні ні для купівлі
дорого автомобіля, ні дачі в Сочі, а для створення та нормального матеріального
забезпечення своєї родини. Тоді б я точно був би щасливий…
Іван В., невизнаний поет, м.Ічня:
– За
гроші щастя не купиш, хіба тільки повсякденне життя, можливо, прикрасиш. А взагалі,
думка про те, що чим більше грошей, тим щасливіша людина, є спірною. І я не впевнений
в тому, що наші мільйонери і мільярдери дуже щасливі люди. Навпаки. Їхнє життя
– це постійні тривога й безсоння. Тому мені ближчі особистості, споріднені душі,
хай і не забезпечені матеріально. Зачитаю напам‘ять без перекладу строфу із
вірша могоулюбленого поета Іллі
Сельвінського, погляд якого на те, що є щастя я поділяю: