Покликання поета на землі – берегти основи нашої духовності. Це інтелектуальні, емоційні та чуттєві цінності, котрі супроводжують людину протягом усього свідомого життя – стежки рідної землі, тепло родинного затишку, пам’ять поколінь, біль душі через недосконалість нашого суспільства, прагнення миру та спокою у рідному краї.
Ці та інші ідеї повноцінно розкриваються у творчості талановитого художника, поета, пісняра Валерія Залізного. Народився він 11 лютого 1951 року у Сваричівці в сім’ї вчителів. Розмаїття дарованих Богом талантів визначило життєвий шлях митця, та не тільки це спонукало його обрати душею шлях патріота, переконаного прихильника національної ідеї. Валерій Залізний – полковник УК, громадський діяч, помiчник-консультант народного депутата України.
Я не шукаю сходжені дороги,
Круті не обминаю береги.
Живу, сповитий повінню тривоги
І почуттям натхненної снаги, –
визначає своє життєве кредо поет у вірші «Життєва позиція». Волею долі митець опинився далеко від рідних місць, у Тернополі. Але й тут – Україна, рідна земля, колиска й натхнення для творчості. Валерій Залізний у спiвавторствi з тернопільськими композиторами створив близько 120 пісень. Друкувався в журналах «Літературний Тернопіль», «Подільська толока» та в інших ЗМІ. Він автор збірок поезій «Криниця наснаги» (1994), «Срібне джерело» (1998), «Сонячна перлина» (2001), «Козячий екстрасенс» (2002), «Нездоланний дух» (2007), «Вишнева заметіль» (2010), пошуково-краєзнавчої книги «Мазепинець iз Батурина» (2006), пісенних збірок «Я закоханий в пісню рідну» (2011), «Пісенний зорецвiт» (2014), а також художнього буклета «Гетьманів святi імена» (2012).
З iнiцiативи Романа Смика вийшла друком збірка пісень на вiршi Б. Лепкого та В. Залiзного, композитор 3. Присухiна (2003 р., м. Чикаго, США). Громадськість високо оцінила творчість митця. У 2001 році він став лауреатом лiтературно-мистецької премії iменi братів Лепких. Журналіст К. Ярема видав книгу про творчість Валерія Залізного – «Три музи Валерія Залізного». Визнаний громадськістю Тернопiлля лауреатом конкурсу «Людина року 2014».
Поет не пориває зв’язків з Ічнянщиною. Часто відвідує рідне село Сваричівку, Ічню, яка стала його першою сходинкою у світ. Тут він завжди – бажаний гість. Улітку 2015 року Валерій Олексійович провів творчу зустріч з письменниками творчого об’єднання «Джерельна Іченька».
Нині поет, художник, пісняр Валерій Залізний відзначає своє 65-річчя. Сподіваємося, що стежки й криниці рідної землі ще багато років даруватимуть йому наснагу для творчості на радість людям, на благо України.
Тетяна Чумак
Валерій Залізний. Фото з фондів Ічнянського районного краєзнавчого музею
|
