Є така народна прикмета: якщо уряд вносить зміни в порядок нарахування субсидій, значить зима буде холодною. Отож про опалення і поговоримо.
Упродовж багатьох років ринок енергоресурсів залишається порівняно стабільним. Газ і дрова й надалі складають його левову частку. Блакитне паливо ми купуємо у монополіста, отже на ціну не впливаємо, а ось дрова можемо вибирати, дешевші купувати чи дорожчі. У середині червня п’ять кубів рубанців твердих порід коштували близько 5000 грн., тонна брикету – у межах 2000 грн., 9 кубів обзелу – 2000 грн. Чим ближче опалювальний сезон, тим вищі ціни. Особливо відчутно вони можуть стрибнути у разі подорожчання природного газу, про яке почали говорити ще з весни.
Але з вибором найдешевшого енергоносія не все так однозначно. Важливо зорієнтуватися, чим дешевше опалюватися – брикетом чи дровами, газом чи електроенергією. Кожен вид палива має в собі певну кількість енергії, тож можна порахувати, перевівши вартість енергоносія за куб чи кілограм у ціну за 1 кіловат. Отож, один кіловат балонного газу коштує 1,94 грн., електроенергії – 0,9 грн., газу магістрального – 0,66 грн., брикету – 0,41 грн., дров твердих порід – 0,34 грн., обзелу – 0,10 грн. Для будинку площею 50-80 квадратних метрів на місяць опалювального сезону потрібно близько 2650 кіловат енергії. Який саме енергоресурс обрати, кожен може вирішити самостійно.
До речі, в одиницях енергії можна порахувати і потребу людини в харчах. Упродовж тяжкого трудового дня людина витрачає близько 2000 кілокалорій. На відновлення такої кількості енергії впродовж доби потрібно з’їсти близько 600 грамів м’яса, що обійдеться майже у 80 грн. Або більше 1,5 кг немазаної гречки, що буде значно дешевше. Звичайно, в таких обсягах крупу ніхто не їсть, бо добову потребу в калоріях доганяємо засмажкою на олії чи салі, цукром, борошняними виробами та іншим. Приблизно так само сьогодні у багатьох «харчуються» будинки: замість дорогого і «поживного» газу спалюються «дієтичні» дрова.
Андрій Грудницький
|