«Моє німецьке прізвище – Гіммельрайх (небесне царство) – успадкував я від мого прапрадіда, що походив із німецьких колоністів. Він одружився з українкою, як і його син, і внук, тобто мій батько, так що в мене вже лишилася лише одна восьма німецької крові», – писав в автобіографії уродженець Івангорода Костянтин Гіммельрайх – полковник УПА, член ОУН, соратник Романа Шухевича, вченийгідролог, поет і громадський діяч.
Ім’я уславленого борця за незалежну Україну довгий час було незаслужено забуто, як і тисяч його соратників. Заново його відкрив голова громадської організації «Українська ініціатива» Юрій Косенко.
Кость Гіммельрайх народився 22 грудня 1912 року в родині ветеринарного й медичного лікарів. 1923 року переїхав до Києва, де здобував освіту: спочатку у першій Шевченківській гімназії, потім у хімічному технікумі, зоотехнічному інституті. Після військової служби працював науковим лаборантом в Інституті гідробіології. У 1941 році закінчив аспірантуру, працював науковим співробітником при Академії наук УРСР. Написав кандидатську працю «Малі річки України», проте через війну не захистив.
- заступником командира полку, обороняв Київ. При відступі на Лівобережжя України потрапив в оточення.
З наближенням фронту Кость Гіммельрайх переїхав до Галичини, вступив до ОУН і брав активну участь у підпільній боротьбі. Доля звела його з командувачем ОУНУПА Романом Шухевичем.
1946 року у складі одного з загонів УПА здійснив рейд до Німеччини територіями, які перебували у зоні радянської окупації. Там він поєднався зі своєю родиною і увійшов у політичне українське життя.
На початку 1951 року переїхав з родиною до Австралії, де також брав активну участь в українському громадському й політичному житті. Кость Гіммельрайх діждався вістки про здобуття Україною державного суверенітету і 4 вересня 1991 року пішов у вічність.
4 вересня в Івангородській школі відкрили меморіальну дошку на честь видатного земляка. Участь у відкритті взяли Юрій Косенко, Ольга Тимчишин, Григорій Герасименко, Олександр Лікаренко, Валентина Чорноног та учні школи. Протоієрей Андрій освятив пам’ятний знак.
На фасаді Івангородської школи є ще одна меморіальна дошка: учаснику АТО Станіславу Кривоносу, який загинув, захищаючи незалежність України. Так історія поєднала людей різних поколінь, які служили одній меті і стали взірцем для наступників.
Микола Терещенко,
член Національної
спілки краєзнавців
|