Не хлібом єдиним
До 80-річчя газети «Трудова слава»
Нещодавно побачила світ невелика за тиражем, але багата за змістом книга «Від долі не втечеш» відомого на Україні та за її межами фотохудожника Миколи Смілика.
Писати Микола Михайлович почав порівняно недавно – всього якийсь десяток літ. І протягом цього часу його літературна майстерність постійно зростає. Це можна прослідкувати за публікаціями Миколи Смілика в районній газеті «Трудова слава», особливо белетристикою (художньою прозою). Бувальщини, життєві історії, вигадані й реальні події – вони читаються легко, бо написані простою, без літературних викрутасів, мовою. І жалкуєш, що автор обриває розповідь на найцікавішому кульмінаційному моменті, коли хочеться дізнатися, чим завершиться подальша доля його літературних героїв. Такий прийом письменники застосовують для того, щоб дати можливість читачам самостійно домислити хід подальших подій і, ніби, закликають їх до активної співпраці.
У творах, написаних на реальних подіях, Микола Смілик вдало застосовує елементи художнього вимислу, «щоб було читабельним». Автор не йде по слідах своїх героїв, слідкуючи за ходом подій, а сам підводить до розкриття їх характерів.
Багато з опублікованих у збірці творів маститий письменник міг би розширити до розмірів повісті і, як зізнається автор, таке бажання виникало і в нього. Але, щоб зберегти творчий потенціал для нового проекту, більш масштабного, вирішив не виснажуватися літературно. Навіть твори зі збірки залишив у їх початковому варіанті – не шліфуючи, підводячи цим риску під вже зробленим, і зачинаючи новий етап становлення художника слова.
Твори Миколи Смілика кінематографічні, особливо для зйомок кіноновел. У них немає зайвих описів, а – стрімкий розвиток сюжетів та діалоги, які створюють ефект присутності читача. Це твори «Наречена за по оголошенню», «На попелищі кохання», «Жіноча помста», «Новорічний сюрприз», «Чоловік на тиждень» та інші.
Для газети і про газету
Першу збірку «Від долі не втечеш» Микола Смілик присвятив своїм батькам, вшановуючи їх світлу пам’ять, та колегам, з якими доля зводила у районці. У передмові до неї автор зауважив, що давно мав намір написати книгу, в якій би поєднувалися його журналістська творчість та історія видання, котрому віддав близько тридцяти років свого життя. У редакції газети «Трудова слава» він зростав як фотомайстер, а пізніше – як журналіст і літератор.
Безперечно, це Миколі Михайловичу вдалося. Збірка складається із двох тематичних частин. У першій – спогади ветеранів журналістики про газету та фотолітопис з життя журналістів і позаштатних кореспондентів. У другій – художня проза та публіцистика самого Миколи Смілика, яку він писав для газети у різні часи.
Зауважу, що на Чернігівщині подібних видань ще не було. Безумовно, це робить честь автору, бо воно створювалось не як комерційний проект (не хлібом єдиним живе людина), а свого роду літопис. 
Автор міг би вмістити свої кращі професійні світлини, за які отримував силу-силенну нагород і в Україні, і за кордоном, а натомість увічнив працівників газети для історії. До речі, книги, які мають спеціальні видавничі знаки, незалежно від тиражу, мають розсилатися автором до найбільших бібліотек України. Видання Миколи Смілика стане бібліографічною рідкістю. А шанувальникам таланту Миколи Михайловича, котрі отримали від нього книгу в подарунок, пощастило, адже він видав її не тільки малим накладом, але й зі специфічною метою – познайомити читачів районки з тими людьми, які готували й готують матеріали до випуску газети.
На зарплату журналіста видати збірку неможливо. Тому фінансова підтримка проекту відомим меценатом Ічнянщини Віктором Кияновським заслуговує на найвищі слова вдячності й автора, і читачів. Підготувати книгу до друку Миколі Смілику допомагали колишні колеги – коректор Марія Настич та Віра Салата, як літературний редактор.
Федір Олійник
На фото: Микола Смілик і його книга
|
