"Трудова слава" ІЧНЯНСЬКА ГАЗЕТА

Категорії розділу

Головна » 2016 » Серпень » 18 » Об’єднання громад
17:26
Об’єднання громад

 

  Голова райдержадміністрації Олександр Бондар:

«Велика проблема – з кадрами»

 

Півтора року в Україні діє закон «Про добровільне об’єднання територіальних громад». Один з основних аргументів: об’єднана громада зможе сама вирішувати всі свої проблеми. Для цього у неї будуть і власні кошти, і державна підтримка.

    На цей час в Україні створено 172 об’єднані громади. У Чернігівській області – 5. Це не багато, якщо порівнювати із західними  регіонами. Найбільше об’єднаних громад у Тернопільській області – 26, Хмельницькій – 22, Львівській – 16. Дніпропетровська теж уже має 16 об’єднаних громад.

Водночас Київська, Вінницька, Сумська, Харківська, Луганська та інші області з цим не поспішають: поки що обмежилися однією-двома громадами. Тож за темпами створення об’єднаних громад Чернігівщина посідає середні позиції.

 У нашому районі заклик «Один район – одна громада» минулого літа не спрацював – і п’ять сільських рад об’єдналися в Парафіївську громаду. З неї і розпочнемо розмову про реформу №1 з головою райдержадміністрації Олександром Бондарем.

 

  • Часто з виступів керівників районних установ видається, що це об’єднання створило певні проблеми. Які саме?
  • Парафіївська об’єднана територіальна громада пройшла всю процедуру створення та затвердження. Усі заклади, які знаходяться на її території, - культурні, освітні, медичні - були передані у власність громади. У Парафіївці створено свій центр первинної медико-санітарної допомоги, який обслуговує близько 6 тисяч громадян. Разом з тим у Парафіївці та Іваниці залишаються відділення Ічнянської центральної районної лікарні, які надають послуги вторинної медицини.

Через неузгодженість дій новостворених структур Парафіївської ОТГ та фінансових структур обласної і районної держадміністрацій спостерігається тимчасова розбалансованість у комплектації штатів.  Також відчувається дефіцит кваліфікованих спеціалістів.

 

  • Які перспективи Бережівської та Тростянецької громад?
  • Бережівська і Тростянецька громади залишаються  «відрізаними» від решти громад району новоствореною Парафіївською ОТГ. Оскільки населення зазначених громад до Парафіївки приєднуватись не хоче, а до Ічні хоче, але не може через відсутність спільних меж, їхня територіальна перспектива поки що не визначена.

 

  • А які перспективи створення Ічнянської громади цього року? Чи може бути ще кілька громад?

 

  •  Питання об’єднання територіальних громад в одну спроможну, яка може себе фінансово утримувати і надавати населенню необхідний обсяг адміністративних і соціальних послуг, давно назріло. Робота щодо добровільного об’єднання територіальних громад у районі розпочалась відразу після ухвалення парламентом Закону «Про добровільне об’єднання територіальних громад».  І триває надалі. Але через невизначеність статусу громад Бережівки та Тростянця темпи реформування дещо уповільнені.

Ми могли б створити ще одну громаду з центром в Ічні. Але як бути з Бережівською та Тростянецькою громадами, котрі не згодні приєднуватися до Парафіївської ОТГ?

  • Оскільки межі районів дозволено змінювати, ці громади можуть об’єднатися з громадами інших районів, з якими межують?
  • Для організації подальшої роботи з реформування потрібно визначитися, до якого району, чи повіту, належатиме територія, а відповідно і населені пункти, що знаходяться в межах Ічнянського району.

Під час вирішення цього питання проблема може відпасти сама собою. Адже і Бережівка, і Тростянець можуть об`єднатися, приміром, зі Срібнянщиною.

Можливий і інший варіант, котрий мені найбільше подобається, та й економічно він був би найвигіднішим для району – єдина об`єднана територіальна громада з центром в Ічні. Такий варіант можливий, але для цього потрібна воля і бажання жителів усіх  громад, і Парафіївсьої ОТГ зокрема.

  • Тобто ви все ще розглядаєте варіант створення єдиної Ічнянської громади з Парафіївською в тому числі?
  • Законом це не заборонено. Якщо Парафіївська громада матиме таке бажання, вона може в майбутньому увійти до складу Ічнянської об’єднаної громади. І в Петрушівці, і в Южному, і в Мартинівці такий варіант не відкидають.
  • Вважаєте, держава передала громадам достатні фінансові ресурси, щоб вони могли самі вирішувати всі свої проблеми?
  •  Було внесено зміни до Бюджетного та Податкового кодексів України, які стали основою для стимулювання громад до об’єднання та підвищення їхньої спроможності через механізм переходу бюджетів об’єднаних громад на прямі міжбюджетні відносини з державним бюджетом. У разі об’єднання такі громади наділяються повноваженнями та ресурсами, рівнем оплати праці апарату управління -  як у міст обласного значення.

Територіальні громади після об’єднання отримують фінансові переваги — 60% від ПДФО (у бюджетах необ’єднаних громад залишається 20% - Авт.). Укрупнені об’єднання мають можливість отримувати кошти на реалізацію різних інфраструктурних проектів та залучати допомогу від країн ЄС. Освітня і медична субвенції направляються напряму в ОТГ, а не у райони.

Але цих коштів все одно не вистачає - близько 30%. Якщо громада не заробляє на своє утримання, держава її дотуватиме, але не більше 90%, решту громада повинна заробити сама. Після децентралізації у тих громад, які зароблятимуть більше від потреби, вилучатиметься в бюджети інших рівнів лише половина отриманого понад 100%. Друга половина залишатиметься на їх розвиток. Але разом з тим усі бюджетні установи, які функціонують на території громади, фінансуються саме з її бюджету.

  • Якщо багатші громади не захочуть приєднати бідніших, що тоді?
  • Як не парадоксально, об`єднуватися хочуть бідніші громади, а заможніші, які в нинішніх умовах можуть профінансувати свої заклади, утримуються від такого рішення.

   Але Ічнянська міська рада веде виважену політику: вона простягнула руку всім. Увійти до Ічнянської об’єднаної громади зможуть усі територіальні громади району незалежно від своїх доходів. Ніхто не має наміру розривати давні історичні зв’язки та взаємовідносини між нашими громадами.

 

  •  Як ви вважаєте, до якого повіту має належати територія нашого району: Прилуцького чи Ніжинського?
  • Ще не визначено, до якого повіту увійде наш район. (Розроблені два проекти: в одному планується чотири повіти в області, в другому – шість – Авт.). На мою думку, краще було спочатку провести адміністративно-територіальну реформу, а потім - об’єднання громад.

Уже маємо випадки, коли державні установи, які знаходяться на нашій території, підпорядковані іншим районам: санстанція –  Борзнянському, телеком – Ніжинському, податкова, пошта, поліція, прокуратура, газове господарство – Прилуцькому. Це завдає  багато  незручностей жителям  району.

Краще було б,  на  мою  думку, увійти до Прилуцького  повіту, бо маємо більше ділових зв’язків, залізничне  сполучення та й середня відстань до майбутнього центру менша.

 

  • Є факти стримування процесу об’єднання або змушування до об’єднання громад з боку місцевих державних адміністрацій в інших районах. Також супротив чинять сільські голови, бо зараз у місцевих бюджетах завдяки бюджетній децентралізації з’явилися гроші. Як у нашому районі?
  • У нас ніякого спротиву немає. Всілякі розмови про тиск є більше надуманими, ніж реальними. Кожна громада приймає рішення про об`єднання самостійно, це її конституційне право.

Говорити про те, що сільські голови чинять супротив, недоречно, оскільки сільський голова - лише один із членів громади і він має всього один голос. А якщо в нього є інша думка від тієї, яку нав`язують, то це лише підтверджує те, що він є особистістю з притаманною властивістю думати, приймати рішення та переконувати громаду в тому, в чому переконався сам.

  • Які ще на місцях виникають проблеми у процесі об’єднання громад, можливо, через неефективність системи делегування повноважень чи інших законодавчих засад?

   - Найбільшою проблемою є відсутність належної законодавчої бази. Країна вкотре біжить попереду локомотива. Дай, Боже, всім нам добігти до фінішу перш ніж локомотив наздожене нас. 

Дуже велика проблема з відсутністю кадрового потенціалу для проведення такої роботи. Знайти професійні кадри, необхідні для повноцінного забезпечення функцій територіальних підрозділів органів державної влади, в деяких громадах буде дуже складно. Буде велика потреба в фінансистах, землевпорядниках, архітекторах та інших спеціалістах, які зможуть виконувати всі ті функції, які держава передасть на місця. 

Людмила Храпаль

 

Переглядів: 493 | Додав: gam-ua | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Пошук