«Ніби побував удома і почув голос батька»
Напередодні свята Різдва Христового, на Святвечір, військову частину А 1479 у Дружбі традиційно відвідали настоятель Спасо-Преображенського храму отець Іоанн, отець Віталій та хористи.
У солдатській їдальні завдяки старанням керівництва та кухарів на юнаків чекала святкова вечеря: на столах – свічки, кутя, узвар, солодощі, а також гостинці від духовних пастирів.
– Знову лине до нас радість – Різдво Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа, свято народження Месії, в Якому втілилися всі найсвітліші сподівання та надії людства, того, хто подарував нам свободу від гріха і освятив кожного з роду людського, – такими словами почав розмову із солдатами отець Іоанн. Уважно слухали військові про те, які дари ми отримали від Ісуса Христа і який не вимагає нічого навзаєм, окрім нашої любові.
Треба було бачити, як світилися очі хлопців, коли їм заколядував церковний хор – один з кращих у Чернігівській області. Послухати колядників зібралися майже всі військові та працівники частини.
Чи сподобалися зустріч, запитала я у солдат.
– Приїду додому, – відповів Дмитро Коваленко з Черкаської області, – розповім друзям – не повірять, що у військовій частині бачив батюшок, чув колядки.
– Я виріс у сім’ї віруючих, – сказав Богдан Корецький зі Львова, – тому все, що сьогодні тут було сказано, особливо ці чудові колядки – мені до душі, ніби я побував удома і почув голос батька.
– Коли допомагав ставити на столи святкову вечерю, – поділився роздумами Олександр Бойко з Ніжинського району, – спіймав себе на думці, що вперше тримаю в руках стільки куті. Ще думав про те, чому саме вона та узвар -- атрибути святкового столу напередодні Різдва? Як мало ми знаємо про наші традиції. Послухав настоятеля храму і для себе вирішив: приїду додому – обов’язково піду до нашої церкви поклонитися Богу.
Віриться, що ця зустріч посіє в душах молодих людей зернятка віри в добро і любові до ближнього.
Марина Голишкіна
Святвечір у військовій їдальні
|
