22 січня в Ічні, на площі Тараса Шевченка, відбулися урочисті заходи та Марш єдності з нагоди Дня Соборності України. Саме цього дня 96 років тому на столичній площі перед Софією Київською на велелюдному зібранні було урочисто проголошено злуку Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки.
У День Соборності України більше двохсот ічнянців зібралися разом, щоб засвідчити свою солідарність з усіма, хто словом, ділом і багнетом намагається відстояти і відродити незалежну Соборну Українську державу.
Старшокласники міських шкіл прийшли на зібрання з виготовленими власноруч плакатами: «Схід і Захід – разом!», «Діти країни – за єдину Україну!», «Путлер – капут!», «Пам’ятай, чужинець, тут господар – українець!», «Воїне, захисти майбутнє!», «Повертайтеся живими», «Герої не вмирають» тощо. Учнівська молодь уважно слухала виступаючих, які говорили «не по писаному», і голосно відгукувалася на патріотичні гасла: «Слава Україні!» – «Героям слава!», «Слава нації!» – «Смерть ворогам!», «Україна» – «Понад усе!».
Проникливо звернулася до присутніх школярка Олександра Микитуха:
– Якщо ви сьогодні прийшли сюди, то ви, як і я, не байдужі. Ми, молоді, хочемо прокидатися в мирній країні, не від вибухів, а від поцілунку мами. Ми хочемо миру, щоб наші рідні були з нами, а не на війні. Єднаймося, і будьмо сильними.
П’ять разів побувала в зоні АТО волонтерка Тетяна Дорошенко, дружина військовослужбовця. Зі сльозами на очах присутні слухали її спогади про ті поїздки і висновки:
– Це страшно, якщо діти просять не іграшок чи нового мобільного, а щоб батько повернувся з війни додому. Страшно, якщо дружина незмигно дивиться на телефон, чекаючи дзвінка від чоловіка, який без вечері намагається заснути в холодному наметі.
– Там смерть і горе, але, як не дивно це звучить, війна об’єднала українців, – сказав військовослужбовець першої хвилі мобілізації Сергій Петраускас і подякував волонтерам, які привозили в зону АТО не просто передачі від земляків, а відчуття затишку й тепла домівки. Особливо зворушливим було зізнання: – На фронті ми навчилися молитися... Не зізнавалися один одному, що лягаючи спати, щораз подумки прощалися з рідними, уявляли обличчя матерів, дружин, дітей.
Не словами, а вчинками довести свій патріотизм і допомогти найкращим синам України, які боронять цілісність держави, закликала ічнянців голова благодійної волонтерської організації «Тиловий фронт» Ніна Кошмар. Волонтери зі скриньками «Збір коштів для учасників АТО» пройшли поміж рядами людей. Кидали хто скільки міг, навіть учні не шкодували своїх кишенькових грошей. Зібрали на потреби воїнів-земляків 5282 гривні.
«Оновиться і син, і мати, оновиться уся земля, і в цілім світі будуть знати, що українська є земля», – співав хор РБК. Потужним акордом линуло над площею: «Реве та стогне Дніпр широкий…». Учасники зібрання вклонилися пам’яті Великого Кобзаря і поклали квіти до підніжжя його пам’ятника.
Наталія ЧЕРНЕНКО
Фото Андрія Грудницького
|
