"Трудова слава" ІЧНЯНСЬКА ГАЗЕТА

Категорії розділу

Головна » 2018 » Березень » 6 » «Мамо, не давай йому гроші! Він знову пити буде!»
21:16
«Мамо, не давай йому гроші! Він знову пити буде!»
Оксані 40 років. Приваблива жінка знервовано розповідає свою життєву історію. Таких, як вона, – десятки, може, й сотні: принижених, скривджених, зраджених. Але дуже терплячих, які мовчать, бо не хочуть виносити сміття з хати.
Лупцює так, що на тілі немає живого місця

У Оксани троє дітей, які лише вранці бачать тверезого батька, коли він просить у мами грошей. І не просто просить, а клянчить з криками та матюками. Найменша Даринка починає плакати і благає маму, щоб дала татові грошей, аби тільки пішов з дому.
– Колись кохали одне одного. Були щасливі, – розповідає Оксана. – Жили в іншій області, у моїх батьків. Одне за одним народилися двоє синів. Дванадцять років тому переїхали на Ічнянщину, звідки родом чоловік. Олексій ніде не працював, почав пити, став агресивним. До всього чіплявся, ревнував. Це продовжується уже років десять. Не пам’ятаю, коли привітне слово чула від нього. Називає мене шльондрою. До речі, й маму свою теж. У нас із ним троє дітей, спільно побудували дім. От він і вважає, що я буду терпіти й далі його знущання,бо мені нікуди піти.
Коли жінка була на восьмому місяці вагітності, в Олексія сталася біла гарячка. Під час чергової сварки вдарив її ногою в живіт, на щастя, встигла відхилитися, тож усе обійшлося. Пізніше сказав, що нічого не пам’ятає, ставав на коліна й просив вибачення.
– Так і живу постійно бита. Навіть дітей не соромиться. І капцями по голові, й віником – все, що під руки потрапить. Був, кинув ляльковий візочок, який на мені розламався. До двох старших синів звертається з матюками: вони у нього виродки. До них у гості друзі не ходять, бо хлопцям соромно за такого батька. Дочку не чіпає, але вона його все одно боїться. Коли бачить, що він мене лупцює, забивається в куток і плаче. А здачі я не даю: боюся, що як візьму сковорідку й угрію зі всієї злості – уб’ю гада. Кому тоді потрібні будуть мої троє дітей? – журиться жінка.
Сімейного тирана неодноразово забирала поліція, де він писав пояснювальну й через три години вже був удома. Алкоголіком себе не вважає, а сам ледь тиждень може протриматися без горілки. І тільки тоді, коли в нього всередині пече й болить. Відлежавшись, починає пити знову. І битися…
– Я заздрю тим жінкам, які живуть самі. Та їм просто повезло, що ніхто не псує нерви і не товче! – говорить у розпачі жінка.
Серед сімейних дебоширів – чотири жінки

Основна причина сімейних сварок – алкоголь, підтверджує начальник сектору превенції Ічнянського відділення поліції Валерій Хоменко. Нині на обліку – 80 сімейних дебоширів, у тому числі чотири представниці «слабкої» статі.
Карають їх громадськими роботами від тридцяти до сорока годин, або накладають адміністративний арешт від семи до п’ятнадцяти діб, якщо той не завдав тілесних ушкоджень. Інакше – кримінальна відповідальність.
А ще такі родини ставлять на облік.
– Минулого року в Ічнянському центрі соціальних служб для дітей, сім’ї та молоді перебували чотири родини, де жорстоко поводжуються з дітьми. На початок 2018 року таких сімей уже шість, – зазначив начальник відділу соціальної роботи центру Сергій Лаврук.
За новим законом насилля – злочин

Закон «Про запобігання та протидію домашньому насильству» вступив у силу в січні. У ньому застосовано новий, європейський, підхід до боротьби з цим ганебним явищем. Домашнім насильством тепер визнаються не лише побої, а й інші дії фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, а також погрози вчинення таких діянь.
У законодавство вводиться поняття «терміновий заборонний припис стосовно кривдника» і «обмежувальний припис стосовно кривдника». Це два документа, які ізолюють кривдника від постраждалої особи і її дітей. Тепер колишні подружжя, інші члени сім’ї, які проживали або проживають разом, матимуть право на захист від домашнього деспота, чого до цього часу не було. Не жінка з дитиною шукатиме безпечне місце ночівлі, а той, хто образив, буде змушений покинути оселю, переступати її поріг й спілкуватися з родиною.
Зокрема, агресор матиме обмеження щодо перебування в цьому будинку, незалежно від своїх майнових прав на житло. Якщо ж забіяка відмовляється добровільно покинути загальні квадратні метри, то його виселять примусово.
Терміновий заборонний припис видає поліція потерпілій відразу ж після фіксації випадку домашнього насильства. Цей документ виноситься строком до 10 діб. Потім, згідно з судовою постановою, вводиться обмежувальний припис на терімн від одного до шести місяців, де визначаються декілька заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов’язків.
Норма закону, що передбачає ув'язнення, почне діяти лише з січня 2019 року. Тоді домашньому тирану зможуть присудити громадські роботи терміном від 150 до 240 годин, арешт до шести місяців, обмеження волі до п’яти років або позбавлення волі до двох років.
Людині, яка потерпає від кривдника, можна звертатися в поліцію і просити, щоб винесли терміновий заборонний припис. Також можна телефонувати на Національну гарячу лінію з запобігання домашньому насильству за безплатним мобільним номером 116-123.
Якщо від домашнього насильства потерпають діти – у службу в справах дітей. Варто зауважити, що діти вважаються жертвами, навіть якщо вони не постраждали, а лише були свідками таких сцен вдома.

Світлана Цюпка

Бліц-опитування

Як ви ставитеся до виховання дітей силою?

Владислав, 25 років, м. Ічня:
– Так, це проблема. У дитинстві я набачився цього вдосталь, бо батько пив і мене з братом різкою добряче лупцював. Ще й на маму зі злості руку піднімав. Неприємні спогади залишилися на все життя. У знайомих теж є такі методи виховання. Своїх дітей не битиму і дружині не дозволю.

Олександр, 42 роки, м. Ічня:
– Насилля та приниження в родині – це у першу чергу психологічна травма для дітей. Батьки між собою помиряться, а дитина на все життя зостанеться моральним інвалідом. Найгірше те, що є дружини, які виправдовують агресію чоловіків.

Галина, 67 років, с. Монастирище:
– Хіба це проблема? А що робити, якщо не доходить словом? Нас, пам’ятаю, трощили колись батьки. І нічого. А зараз дітей не карають – так вони ростуть нахабні й не виховані. А потім батьки ради їм не можуть дати.

Оксана, 36 років, смт Парафіївка:
– Мене у дитинстві батьки не били, і я своїх дітей так виховую. Тому вважаю, що батьків, які жорстоко поводяться з дітьми, слід позбавляти батьківських прав і садити в тюрму.

Розпитував Сергій Колесниченко
Переглядів: 196 | Додав: lora | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Пошук