"Трудова слава" Ічнянська районна газета

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » 2018 » Березень » 29 » Южненські усмішки
14:04
Южненські усмішки

Учень восьмого класу Южненської школи Олександр Мордюков веселий, товарись¬кий хлопець. У нього ба¬гато друзів у селі і за його межами. Має багато захоплень, одне з них – чудово розповідає гуморески, у тому числі й ті, які сам пише.

Не помідори, а одна неприємність...
Коли щедрої осінньої пори хтось із вас потрапить у Южне на храм, то господиня неодмінно пригощатиме вас маринованими помідорами. А коли ви візьмете до рук це диво природи, то відразу ж почуєте: «Не помідори, а одна неприємність, – казав Родіон Якович».
І вам відразу ж повідають курйозну історію, яка трапилася тут десь у сімдесяті роки минулого століття. У ті часи квашені помідори були першою стравою на столі. Господині готували їх за особливи¬ми рецептами і заготовляли у великій кількості. Так от, під час однієї гостини учитель німецької мови Родіон Якович надкусив квашений помідор і несподівано забризкав очі сусідові за столом. Той чоловік від обурення аж підхопився і, очевидно, сказав якесь круте слівце, на що учитель, почервонівши до вух, знічено зауважив: «Не помідори, а одна неприємність...».

Продав, як Пацан картоплю!
Ця пригода трапилась у селі Калюжинцях на Срібнянщині, а розповіла її наша вчителька, яка звідти родом.
Колись жив у їхньому селі чоловік на прізвисько Пацан, дивакутий, кажуть, був. Працював він у колгоспі, порався біля волів. А в ті часи та худоба була основною тягловою силою. На волах перевозили в основному всі вантажі. От восени наклали на довгого дерев’яного воза картоплі, яку треба було відвезти й здати на склад у Прилуках. Повіз зранку Пацан картоплю до міста. Увечері повертається додому в село.
– Ну що, здав? - запитує бригадир.
– Здав, - одказує Пацан.
– А документи де? Накладна, кому і куди здавав?
– Та яка ж накладна? – дивується чоловік. – Я приїхав у Прилуки, їду вулицею, коли це ворота відчинені. «Заїжджать?» – питаю. «Заїжджай», – відказують. Я розгрузився, запросили до хати добрі люди, пообідав та й поїхав назад.
З того часу й пішла по селу приказка: «Продав, як Пацан картоплю!». Так говорять тоді, коли хтось щось продав і не одержав прибутку.
Переглядів: 30 | Додав: lora | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Пошук

Календар

«  Березень 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031

Архів записів