Головна »
2017 » Червень » 19 » Юрій Сорока просив поховати його там, де медаль
10:09 Юрій Сорока просив поховати його там, де медаль |
З 2014 року Ічнянська земля не приймала до себе тіла загиблих в АТО захисників. Після втрати Володимира Моісеєнка та Станіслава Кривоноса, слава Богу, нас оминало. З початку російсько-української війни Бахмацька земля втратила шість своїх синів, Менська – сім, Борзнянська – шість. Ічнянська – тепер уже три.
14 червня у Гмирянці поховали Юрія Сороку. На початку березня він приїздив до сестри в гості, віддав нагрудний знак «Учасник АТО» і сказав поховати його там, де медаль.
Народився Юрій у Гмирянці 4 листопада 1974 року. Доля склалася так, що дитинство провів у Городнянській школі-інтернаті. Завершивши навчання, повернувся додому і працював у колгоспі. А потім була строкова служба в армії, після якої юнак оселився в селі Новокам’янка Каховського району Херсонської області.
Саме звідти 2014 року Юрій пішов добровольцем боронити українську землю, пізніше – контрактником. У зоні АТО провів майже три роки. Був командиром відділення взводу технічного забезпечення військової частини В-2254 59-ї окремої мотопіхотної бригади.
На початку цього тижня ЗМІ повідомляли, що за вихідні у зоні АТО загинули шестеро бійців. Трагічна звістка прилетіла й на Ічнянщину.
11 червня під час виконання бойового завдання біля села Кальчик Нікольського району на Донеччині автомобіль, у якому їхав і наш воїн, потрапив під обстріл терористів. Юрій загинув на місці. Без батька залишився дворічний син Женя.
Рідні та близькі завжди пам’ятатимуть Юру добрим і щедрим, не байдужим до чужого горя. В останню путь його провели більше півсотні односельців, учасники АТО, волонтери та представники влади.
Андрій Грудницький
|
|
Переглядів: 688 |
Додав: lora
| Рейтинг: 0.0/0 |
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[
Реєстрація |
Вхід ]
