Україна має найбільше чорноземів у світі, однак фермерському господарству «Мета», що у Вишнівці, доводиться господарювати на пісках. Проте це одне з кращих фермерських господарств нашого району, де, крім рослинництва, розвивають і тваринництво. Адже тваринництво, говорить директор ФГ Алла Грищенко, це завжди свіжі гроші та постійна робота для людей.
– Алло Костянтинівно, ви фермер із понад десятилітнім стажем, не перший рік очолюєте асоціацію фермерів та землевласників Ічнянського району. Як сьогодні фермеру працюється, які в нього головні проблеми?
– Дійсно, у сільському господарстві я вже більше десяти років. «Мета» створена 2005 року після занепаду вишнівського СВК «Мрія». Колись тут був колгосп ім. Ватутіна. У ньому працювали мої дідусь із бабусею і я з самого малечку була поряд із ними. За першою освітою я фельдшер. Встигла трохи попрацювати в Бобровицькому районі. Але згодом повернулася у Вишнівку і заснувала фермерське господарство. Закінчила сільгоспуніверситет. Основними проблемами фермерів, вважаю, недостатня кредитна підтримка з боку держави, несвоєчасні розрахунки заготівельних організацій, недосконалість системи оподаткування. Також в останні роки майже не фінансуються державні програми, під які виділялися цільові кошти на придбання техніки, обладнання. Як можемо, спільно відстоюємо свої інтереси на державному рівні. З цією метою в районі діє районне об’єднання Всеукраїнської організації Асоціації фермерів та землевласників. Місцева асоціація налічує 34 фермери. На базі районного об’єднання фермери вирішили створити міжрайонне. До нас приєднуються, бо в нас найбільше членів асоціації. Так простіше відстоювати свої інтереси на державному рівні. Зокрема, нещодавно брали участь в акції за продовження мораторію на продаж землі.
– Чому ви проти того, щоб земля стала товаром?
– Я, як і більшість фермерів, вважаю, що продавати землю сільськогосподарського призначення не можна. У малих та середніх сільгоспвиробників, а особливо у дрібних фермерів, вільних обігових коштів не так багато. Тому, скоріше за все, землю скуплять кілька латифундистів (великих землевласників). А новий власник землі просто приганятиме техніку на сезонні роботи. І до нього вже не звернешся за вирішенням соціальних питань, як то розчищення снігу чи допомога з похованням.
– Яка галузь у вашому господарстві пріоритетна: рослинництво чи тваринництво?
– Займатися рослинництвом, звичайно, легше. Проте у нас, порівняно з іншими, низький бал землі, через це маємо не високі врожаї зернових. Щоб продати його як найдорожче, потрібно притримати зерно. Тому цього року звели нове зерносховище. Тому я ставлю на тваринництво, бо воно дає щодня свіжу копійку. А також роботу селянам протягом усього року. Влітку – як мінімум чотирьом пастухам та шістьом операторам доїння. Худобу тримати вигідно, але в цю галузь постійно треба вкладати гроші.
– Чи не думали збудувати сучасну доїльну залу, щоб і молоко продавати за вищою ціною? – Хотілося б, але це надто дорого і поки що не рентабельно для нашої сотні корів. Якби ж була стабільність у тваринницькій галузі, закупівельна ціна на молоко підвищувалася відповідно до росту його собівартості. Та й без доїльної зали у нас усе максимально механізовано, в бідони вже давно не доїмо. На фермізмонтований молокопровід, молоко з навколишнім середовищем не контактує, маємо холодильник.
– Ось уже скільки років селян лякають, щоїхнє молоко через низькосортність не прийматиметься на переробні підприємства. Наскільки це реально, на ваш погляд?
– Молоко приймається і прийматиметься. Ще кілька років томулюди доїли руками. Зараз масово почали купувати доїльні апарати. Господарі в селі грамотні і винахідливі, знайдуть вихід. Створюватимуть сільські кооперативи, для молока придбають громадський холодильник. І для селянина фактично нічого не зміниться. Тільки молоко здаватиме не кожен окремо, а кооператив. У Європі, приміром, є обмеження на кількість надоїв, тому фермери з власною переробкою –у виграші. Думаю, невдовзі українських аграріїв також стимулюватимуть до власної переробки продукції. Тоді вона буде якісніша і коштуватиме дорожче. А ні, то продаватимуть готову продукцію, як то сир чи сметану. Вирощена та вироблена в селі продукція була і завжди буде в попиті, бо вона гарантовано натуральна.
Андрій Грудницький
|
