|
|
Головна » 2015 » Жовтень » 19 » Європа дає гроші, а ми і далі мерзнемо
15:35 Європа дає гроші, а ми і далі мерзнемо |
Погодьтеся: добре, коли вашій дитині тепло в садочку, школі й удома. Для нас при сьогоднішніх цінах на паливо – це майже фантастика, для інших – буденна реальність. Скажете, що «інші» багатші? Ні, вони просто розумніші й не шукали легких шляхів. Навіть за чужий рахунок умудряються економити бюджетні та власні кошти. І при цьому всі задоволені.
Весь секрет у впровадженні енергозберігаючих технологій. А знаєте, де беруть кошти? Європа дає. Головне, щоб керівник не просто керував, а почав мислити і працювати як менеджер. Про це й розповідав представник ДП «Учбово-експертний центр НАЕР» Сергій Зінченко на нещодавному семінарі з енергозбереження в Ічні.
Виявляється, в Європі насправді економлять не заради збереження енергоресурсів, а заради заробітку. Певно, всі чули про Кіотський протокол – міжнародну угоду про обмеження викидів в атмосферу парникових газів. Так от, європейці економлять заради зменшення викидів в атмосферу СО2, а надлишкові квоти потім можна продати. До речі, Україна ними активно торгує, бо після закриття левової частки підприємств їх у нас надлишок. Закордоном із цим туго, все працює, тому викиди доводиться зменшувати за рахунок зменшення споживання енергоресурсів.
На семінарі також розповіли, що в Україні діє так звана угода мерів – провідна ініціатива, започаткована Європейським Союзом. Вона охоплює місцеві та регіональні органи влади, які беруть на себе добровільні зобов’язання підвищувати енергоефективність та нарощувати використання відновлювальних джерел енергії на своїх територіях. Слідуючи цим зобов’язанням підписанти угоди прагнуть скоротити власні викиди СО2 щонайменше на 20% до 2020 року, сприяючи, таким чином, розвитку екологічно орієнтованої економіки та підвищенню якості життя. Під програму Європа дає кошти і прикладом цьому в нашій області є місто Мена.
Ще у травні 2013 року менський міський голова підписав угоду мерів, а в лютому 2014-го на сесії міськради затверджено План дій зі сталого енергетичного розвит¬ку до 2020 року. Це дозволило громаді взяти участь у конкурсі проектів і в підсумку залучити кошти Євросоюзу на розвиток міста. Сума «мізерна», якихось ПІВМІЛЬЙОНА ЄВРО. Кошти підуть на модернізацію вуличного освітлення у Мені з використанням енергоефективних технологій.
Інший приклад, але вже за іншою програмою, – термомомодернізація багатоквартирного панельного будинку у Ніжині, розташованого по вул. Незалежності, 23. Він перетворився на енергоощадне житло європейського зразка в результаті залучення кредитних коштів за участю енергосервісної компанії «Еско Центр». На початку реалізації проекту споживання теплової енергії будинком було на рівні 864,33 Гкал (142,5 кВт/м у рік), тоді як першого року експлуатації річне споживання становило 619 Гкал (102 кВт/м рік). Переваги термомодернізації ніжинці відчули, коли в аварійному порядку було відключено опалення на чотири дні, а температура в їхніх квартирах трималась в межах 18-19 градусів, тоді як в сусідніх будинках стовпчик термометра опустився до мінус 11-12. Важливо те, що мешканцям будинку така модернізація нічого не коштувала.
Свіжий приклад – дитсадок у Житомирі. Заклад модернізований за фінансової підтримки Федерального міністерства економічної співпраці та розвитку Німеччини. Вартість комплексного утеплення будівлі ДНЗ німцям обійшлася у 3,6 млн. грн. Очікуване заощадження теплової енергії у результаті даного проекту становить близько 57%. Таким чином, у міськраді Житомира до кінця року мають намір модернізувати 22 об’єкти бюджетної сфери.
Вів мову Сергій Зінченко і про енергоефективність приватного сектору. Про безкоштовне утеплення мови не йшло, хоча було надано кілька порад із європейського досвіду: утеплюючи житло, слід застосовувати утеплювач товщиною не менше 10 сантиметрів. Вартість робіт при цьому не змінюється, а енергозбереження стає реально відчутним. При цьому мають бути правильно змонтовані енергоефективні склопакети: на одному рівні із стіною, а не «втоплювати» у віконний проріз.
А поки в інших громадам залучають інвестиції, у нас звичні проблеми із теплом. У Дружбі на початок опалювального сезону немає мазуту. Селищна школа могла б опалюватися електрикою, однак змонтовані електрокотли не експлуатуються через проблему із трансформатором. Проблеми також мають ряд шкіл та садочків нашого району, які опалюються блакитним паливом. Пуски їхніх котелень ще завершуються. Не скрізь тепло, адже необхідно виконати передпускові умови із вісімнадцяти пунктах. Та в холодних дитячих садочках все ж намагаються підтримати належні санітарні умови і підтоплюють електрообігрівачами. Пощастило лише тим, хто немає газу – котельні на альтернативному паливі працюють.
Андрій Грудницький
|
|
Переглядів: 511 |
Додав: lora
| Рейтинг: 0.0/0 |
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ]
|
|