Мене, як вчителя історії за фахом, негативно вразила замітка «Це не наша війна, це безглузда війна олігархів» про військові дії на Донеччині і їх трактування. Та не лише у вихідців із окупованих територій плутанина в головах, спричинена російським телебаченням (адже інакше не поясниш, як можна бандитів Моторол, Захарченків, Бєсів і їхні підрозділи вважати братами, чи заздрити тим, хто за долари працює на терористичне утворення «ЛНР»).
Повернімося до історії, яка завжди пояснює причини і наслідки реальних подій. Наприкінці липня 2014 року журналіст і блогер із Донецька Денис Казанський опублікував на сторінках «Українського тижня» статтю з промовистою назвою «П’ята війна». До попередніх російсько-українських воєн належать: конфлікт гетьмана Івана Виговського з Московським царством, апогеєм якого стала Конотопська битва 1659 року, переможна для українців; збройний виступ козаків під проводом гетьмана Івана Мазепи проти деспотичної влади Петра І в 1708 році; національно-визвольні змагання 1917-1920-х років, продовжені збройним опором насильницькій колективізації у 1930-му році; війна ОУН та створеної нею УПА проти російсько-більшовицької окупації України в 1940-х роках.
І п’ята війна – Вітчизняна війна 2014 року, коли весь український народ піднявся на боротьбу проти російських окупантів, які 27 лютого вторглися й окупували півострів Крим (під час загарбання якого загинули перші 10 жителів України), а потім розгорнули гібридну війну на Донеччині.
Від 15 до 20 тисяч російських військовослужбовців воюють проти Української держави, маскуючись під так званих «ополченцев» та нібито шахтарів і трактористів Донбасу. Сотні танків, гаубиць, «Ураганів», «Смерчів», «Тюльпанів» і «Буратін» нагнав гумконвоями та ешелонами Путін, щоб «захистити» російськомовне населення Донеччини. І вже «захистив», а насправді вбив, близько 5 тисяч мирних жителів, знищив десятки сіл і міст. За даними ООН, з початку бойових дій на сході України станом на березень 2015 року вже загинуло більше 7 тисяч осіб (включаючи українських військових та громадян збитого малайзійського Боїнгу).
Армія Російської Федерації не вперше веде загарбницькі війни, адже для тоталітарних держав вони є джерелом існування. 1992 рік – Придністров’я, 1992-1994 – Азербайджан (Карабах), 1994, 1999 – Чечня, 2008 – Грузія (Абхазія, Південна Осетія), 2014 рік – Україна…
І жах, і кров, і смерть, і відчай, і клекіт хижої орди.
Маленький сірий чоловічок накоїв чорної біди.
Це звір огидної породи, Лох-несс холодної Неви.
Куди ж ви дивитесь, народи?! Сьогодні ми, а завтра – ви. (Ліна Костенко, 18 березня 2015р.)
Хроніка попередніх зіткнень: конфлікт за о. Тузла у Керченській протоці 2003 року (тоді російську агресію зупинив ультиматум поставлений президентом США), «газові та торгові» війни з 2005 року, розробка Кремлем програми наступу і захоплення «суміжних» територій у квітні 2013 року. Тобто, проголошуючи добросусідські відносини, Російська Федерація насправді робила і робить все, щоб не дозволити вийти країнам пострадянського простору зі сфери геостратегічного впливу Росії за будь-яку ціну, навіть пролиттям крові колись співгромадян єдиної держави СРСР (колишньої «імперії зла» і «тюрми народів»).
Коли закінчиться війна, історики класифікують і узагальнять події сьогодення, але причини і передумови російсько-української війни очевидні. Криза диктаторського режиму і тоталітаризму в Росії, для збереження якого «потрібен» зовнішній ворог і постійні загарбницькі війни. Відсутність промосковського уряду в Україні, як це звично було до подій на Майдані. Невизнання російським керівництвом розпаду СРСР як доконаного факту і спроби повернути історію назад. Російський імперський шовінізм – негативне ставлення до інших націй як до «меншого брата», котрий мусить коритися «старшому».
Також важливо всім нам розуміти, чому війна у нас називається АТО – адже інакше були б неможливі президентські і парламентські вибори, важче було би отримати кредити МВФ, а також вірогіднішим було б ведення повномасштабної війни із ще численнішими жертвами.
Ми обов’язково переможемо, бо віримо в свою державу. Без підтримки мас диктатори не зможуть існувати і розв’язувати війни. Українці скинули диктаторський режим Януковича і своїм прикладом допоможуть повалити цивілізованим росіянам їхній диктаторський режим, адже безкінечно він існувати не може. Нам залишається стійко чекати і боротись за Україну, за її волю, за честь, за гідність, за народ!
Олеся Реута, член ВО «Свобода»
|