Коли настане час іти на базар за кавунами, не поспішайте купувати херсонські. Бо вже підспівають наші, щурівські! 30 гектарів поля вперше відвів під смугасту ягоду фермер Іван Котко у своєму господарстві «Щурівське». До цього займався переважно вирощуванням традиційних зернових культур – пшениці та вівса.
– Ідея зайнятися кавунами прийшла до мене від корейця Геннадія Хана із Гужівки, – розповідає фермер. – Він допоміг ще восени обрати ділянку. Нині з корейцем у нас співпраця. Він – як позаштатний агроном, а наш фахівець поки що опановує технологію вирощування кавунів.
З наступного року плануємо посіяти нову для нашого регіону культуру – плівкову пшеницю та посадити городину: цибулю, капусту, помідори, баклажани.
– Охочих працювати вручну на баштані знайшли без проблем?
– Дійсно, пророщене насіння висаджували вручну. Всі тридцять гектарів! Щодня за договорами працювали 35 чоловік з Максимівки, Гужівки, Гмирянки, Ічні, Городні, Іваниці. Робота тривала з дев’ятої ранку до п’ятнадцятої години, за що платив по 120 гривень. Спочатку думали, робітників не зберемо, однак бажаючих заробити копійку було чимало. Запропонували людям хороші умови праці, гідну заробітну плату, а головне – нормальне ставлення. Загалом у мене в господарстві постійно працює 13 чоловік. Задіяні вони на 600 гектарах, хоча нині в агрохолдингах – одна людина на тисячу гектарів. Землі на такий штат мені потрібно хоча б удвічі більше.
– Не боїтеся отримати збитки від нової культури?
– Колись кавуни в районі вирощували постійно, тож не така це вже й нова культура. Пам’ятаю, як їх ще возами у Прилуки возили. Кавуни були такими, що попробуй ще понести. Звичайно, ризик є в усьому, але ще жодного збиткового року не було. Говорять, можна отримати по тридцять тонн з гектара, але для перекриття витрат нашому господарству вистачить і десяти.
– Де будете реалізовувати кавуни?
– Із цим, вважаю, проблем не буде, адже місцеві кавуни будуть не гірші за херсонські та придніпровські. А ще дешевші в рази за рахунок менших транспортних витрат. Крім того, фермерам району запропонували місця на привокзальному ринку в Чернігові для реалізації продукції. Отримали пропозицію про співпрацю від естонців, які приїздили в наше господарство. Гості відразу запропонували закупити весь урожай, бо зараз везуть до себе кавуни аж із Ірану.
– Сподіваємося, урожай буде без нітратів?
– Та які можуть бути нітрати, якщо добрив вносимо по мінімуму! Лише 40 кілограмів нітроамофоски на гектар, це при тому, що під зернові вносять 300-500 кг добрив на гектар посівів. Я за те, щоб отримати екологічний та якісний продукт.
– Чи займаєтеся тваринництвом?
– У Заудайці утримуємо близько сотні овечок. У Щурівці належних умов немає. Реалізуємо переважно вівцематок по двадцять гривень живою вагою.
– Більшість вирощує кукурудзу, соняшник, а у вас – кавуни, у планах – городина. Ще й вівці замість ВРХ…
– Мені цікаво займатися всім новим. Свого часу я був першим у районі, хто посіяв мак, і цього року отримав сходи. Тепер посадив кавуни, на сьогодні це одна з небагатьох вільних ніш на аграрному ринку, а сонях і кукурудзу вирощують усі.
Андрій Грудницький
Іван Котко – фермер, який не боїться експериментів
|
