Так званий декомунізаційний пакет законів набув чинності 21 травня. Відповідно до прийнятих законодавчих змін населені пункти, міста й вулиці не повинні містити жодних радянських назв чи імен діячів тих часів, починаючи від секретарів райкомів. За підрахунками Українського інституту пам’яті на Чернігівщині необхідно змінити назву 34-х населених пунктів. У нашому районі таких три: Жовтневе (1924 рік заснування, Ольшанська сільрада), Пролетарське (колишня Боярщина, Южненська сільська рада), Червоне (колишній хутір Чорний, Будянська сільська рада).
Перейменувати вулиці
Будуть перейменовувати й вулиці, назви яких нагадують про часи комунізму. Лише в Ічні таких більше десяти: Комсомольська, Котовського, Щорса, Червоний куток, Радгоспна, Колгоспна, П’ятирічки, Піонерська, Войкова, Червоноармійська, провулок Радгоспний та інші. Є й спірні назви, в яких без істориків та вивчення архівів розібратися нелегко.
Часу на визначення нових назв вулиці чи населеного пункту залишилося не так і багато – до кінця листопада, адже на декомунізацію відведено півроку з дати набуття чинності пакету законів.
Зокрема, в міській раді цією роботою тільки збираються займатися і ще несформована відповідна комісія, до якої мали б увійти представники влади, громадських організацій, краєзнавці. Вочевидь, аналогічна ситуація і в селах, адже до юридичного відділу РДА не надходило жодного звернення за роз’ясненнями із приводу законодавства про декомунізацію з часу проведення відповідного семінару.
Очищення від радянщини
Із прийняттям декомунізаційного пакету законів комуністичний тоталітарний режим 1917–1991 років в Україні визнається злочинним. Так, згідно даних інституту національної пам’яті від радянського тоталітаризму постраждало щонайменше 10 мільйонів українців, із яких, наприклад, від 3,5 до 7 мільйонів загинули від геноциду, 1,1-1,5 мільйонів померли від звичайного голоду, понад 2,2 мільйони депортовано та насильно переселені. А ще ж були ув’язнені, розстріляні та замордовані.
Забороняється пропаганда комуністичного режимів та їх символіки. Такою вважається публічне заперечення злочинного характеру комуністичного режиму, наприклад, публікація про те, що Ленін не був злочинцем, або голодомор був через неврожай.
Заборона накладена і на речі, що містять символіку комуністичного, тоталітарних режимів. Тепер, приміром, по вулиці неможна ходити у футболці із зображенням державних прапорів, гербів та інших символів СРСР, УРСР, інших союзних республік та комуністичних держав, під забороною поєднання серпа і молота, самих чи з п’ятикутною зіркою, символіка компартії або її елементи. Поза законом також пам’ятники та інші зображення діячів компартії від секретаря райкому і вище, зображення гасел компартії та цитати її керівників, а також працівників радянських спецслужб.
Що дозволено?
Під заборону не потрапили пам’ятники, пам’ятні знаки та назви, пов’язані з опором та вигнанням нацистських окупантів з України, символи пов’язані з розвитком української науки та культури. Ніхто не забороняє символи самі по собі, наприклад, п’ятикутну зірку або свастику й навіть червоний прапор, якщо вони не використовуються у вигляді символіки тоталітарних режимів. Не потрапляють під заборону чинні прапори та герби інших держав, скажімо, прапор Китаю.
Тоталітарна символіка може використовуватися в музеях, виставках, підручниках, наукових працях та інших матеріалах освітнього та наукового характеру, якщо тільки це використання не спрямоване на заперечення злочинного характеру тоталітарних режимів. Не чіпатимуть таку символіку на надгробках і взагалі на цвинтарях. Можна її колекціонувати, а також використовувати державні нагороди часів СРСР. Крім того, під заборону не потрапляють оригінали бойових знамен радянських часів. А от за розмахування їхніми копіями на демонстрації під приводом, що це «прапор перемоги», тепер не вийде.
Андрій Грудницький
|