"Трудова слава" ІЧНЯНСЬКА ГАЗЕТА

Без чоловічих рук – важко

 Олександр Онищенко воював під Дебальцевим з 22 листопада 2014 до 16 січня 2015року, був  помічником кулеметника. Про  війну не говорить. Замість нього розповідає дружина  Ніна Станіславівна.

• Вночі кричав, хлопців гукав. Все звав загиблого Юру. Зараз трохи спокійнішим став, поступово звик до мирного життя. Реабілітувався роботою. У нас відпочинок – це зміна виду діяльності. То город ,  то ягоди, то сіно для корови. Дуже важко було без чоловічої допомоги. Олександр був в АТО, а сина забрали в армію.

Олександр Онищенко до війни працював трактористом у СТОВ «Андріївське». Після повернення, як і його побратимВалерій Герасименко, стоїть на обліку в центрі зайнятості.

Хвора мати переживає, аби мене не відправили знову

•   З 21 серпня 2014 до 10 вересня 2015 року  воював 38-річний Юрій Юрій Бондаренко.

– Там війна. Вона мені часто сниться: то щось охороняю, то воюю.Прикро, що держава не піклується про солдат – без підтримки волонтерів хлопцям важко. У рідному селі на мене чекали дружина з донькою, а ще брат-інвалід, та старенькі батьки. Зараз вони дуже хвилюються, щоб мене знову не призвали.