Берестечко – символ героїзму і безсмертя козацького духу
“Од чого ти почорніло, зеленеє поле?”
“Почорніло я од крові за вольную волю.
Круг містечка Берестечка на чотири милі
Мене славні запорожці своїм трупом вкрили.”
Т.ШЕВЧЕНКО
Є на нашій землі святі і священні місця, до яких ідуть, як на прощу, з покоління в покоління, з віку у вік. Такими є місця і під Берестечком – символом героїзму та безсмертя козацького духу, духу вольності, немеркнучої слави. І незважаючи на те, що битва під Берестечком не була переможною для українського народу, все ж саме вона на віки увійшла в його історію одвічного прагнення до волі та незалежності.
360 років тому неподалік Берестечка військо Богдана Хмельницького зійшлося в нерівному бою і армією польського короля Яна Казимира. Окрім вірності козаків і патріотизму майже неозброєних селян, Хмельницький розраховував і на допомогу кримського хана Іслама Гірея ІІІ, однак той в останній момент зрадив.
Битва закінчилась перемогою польського війська. Причиною поразки козаків було те, що татари полишили поле бою, захопивши з собою Богдана Хмельницького. А успіх поляків у битві під Берестечком полягав у тактиці побудови й ведення бою, що сильно відрізнялася від застосовуваної ними раніше. Війська були розставлені незвичним німецьким способом, і козаки не змогли скористатися досвідом, який вони нагромадили за час попередніх воєн.
Битва під Берестечком – найбільша битва середньовіччя, де з обох сторін брало участь майже 300 тисяч козаків, селян і польська армія. Вона стала уроком того, як важливо зважено вибирати союзників і як непогоджені дії «верхів» та «низів» можуть призвести до трагічних наслідків, адже намагання козацької старшини врятувати оточене військо, без достатніх роз'яснювальних бесід серед козацтва, спричинило паніку, унаслідок якої болота місцевої заплави річки Пляшівки поглинули сотні вояків.
Минули столiття. Всесильний час зрівняв із землею укріплення табору королівських військ, вали й рови козаків. Саме тут, під Берестечком, у цих священних для українців місцях змагалися і гинули за волю народу наші славні предки.
На пам’ять про полеглих козаків на місці тих драматичних подій у 1910-1914 рр. було споруджено Георгіївський собор, у підземеллях якого зберігаються останки козаків, які загинули в битві.
Підготувала Світлана Цюпка
|
