«Вода не є необхідною для життя, вода – саме життя». (А.Сент-Екзюпері)
Для багатьох головним критерієм якості води є її прозорість, відсутність запаху, жорсткість, приємний смак. Та чи відомо вам, що вода, будучи на перший погляд цілком придатною до вживання, може містити чи не сотні видів патогенної мікрофлори, яйця гельмінтів, вірусів та інфекцій, зокрема, й гепатиту А та дизентерії, та силу силенну хімічних речовин, чудернацькими назвами яких не буду втомлювати читачів, назву лише найбільш знайомі нам: ртуть, свинець, миш’як, пестициди. До речі, у нормативі безпечності та якості питної колодязної води відсутні показники щодо наявності в ній останніх чотирьох можливих складових. Тобто їх наявність взагалі не визначають!
А, наприклад, такі знайомі нам пестициди містять у собі численні органічні інсектициди, гербіциди, фунгіциди та інші сполуки й продукти реакцій та розпаду. Загалом все, що сьогодні зі щедрістю української душі вноситься на поля. Тож знайдені нітрати у вашому колодязі можуть бути лише маленькою частинкою водяного «коктейлю».
СЕС – про джерело життя
За словами головного лікаря СЕС, колодязна вода найбільш небезпечна по вмісту сторонніх компонентів, адже колодязь живиться поверхневими водами і має прямий контакт із зовнішнім середовищем. Є випадки перевищення в ній вмісту нітратів, зокрема, в селах Южне, Вишнівка, Іржавець, Бережівка, Ольшана, Гужівка, Парафіївка, Сезьки. За 2000-2006 роки в області і в районі траплялися випадки захворювання дітей нітратною метгемоглобінемією (раніше їх взагалі не реєстрували). З посиленням контролю за вмістом нітратів у питній воді для немовлят у 2007-2012 роках таких випадків вдалося уникнути.
Вода зі свердловин має більше гарантій щодо якості. В нашому районі, відповідно до геологічної будови, задіяні Бучацький, Крейдовий та Харківський водоносні горизонти. Вони надійно захищені від поверхневого забруднення. Це підтверджують лабораторні дослідження, які свідчать, що за останні п’ять років негативних змін якісного складу водних горизонтів не відбулося. Залишаються стабільними такі показники як аміак, нітрити, нітрати, що вказують на відсутність органічного забруднення водних горизонтів. На поточному санітарному контролі в райСЕС знаходиться десять водогонів та 127 колодязів громадського користування.
Залізо в яблуках корисне, у воді – ні!
Окрім вітамінів та пектинів, якими багаті наші рідні яблука, вони містять ще й залізо. Чому ж у яблуку залізо корисне, а його вміст в артезіанській воді викликає тривогу медиків? З цим запитанням я звернувся до головного лікаря ЦРЛ Дмитра Івасюка.
– Залізо в організмі виконує ряд важливих функцій: бере участь в процесі кровообігу, впливає на стан шкіри, волосся та нігтів, впливає на роботу щитовидної залози, відіграє важливу роль в процесі росту дитини і формуванні імунітету. Без достатньої його кількості неможливо засвоєння вітамінів групи В. А низький рівень гемоглобіну в крові викликає анемію, що спричиняє кисневе голодування легенів та тканин організму, – розповів Дмитро Васильович. – А залізо, яке міститься у питній воді, не засвоюється організмом людини і може призвести до розладу або навіть захворювань шлунково-кишкового тракту, загальної інтоксикації, порушення функцій печінки, її цирозу, хвороб кровоносної системи. Крім того залізо може стимулювати канцерогенну дію вільних радикалів, порушувати функцію центральної нервової системи. Після купання у воді із підвищеним вмістом заліза на шкірі може з’явитися свербіж, лущення або почервоніння.
Базельська конвенція
1999 року Україна підписала Базельську конвенцію щодо контролю за транскордонним перевезенням небезпечних відходів і їх видаленням. До переліку небезпечних речовин конвенція включила звичайнісінький азбест. Саме той із якого виготовляють покрівельний шифер, азбестові димохідні та водопровідні труби. Із 2005 року азбест заборонений до застосування у Європі, а його видобуток припинено в США, Австралії, Греції, Італії, Кіпрі, ПАР.
Асбест віднесений до першої, найбільш небезпечної, категорії списку канцерогенів, які спричиняють ракові захворювання. У багатьох країнах світу замінили азбест на більш небезпечні матеріали. Навіть у селі Личк, що в горах Вірменії міняють на металеві труби у водогонах. А в Ічні й нині близько 25% водогонів з азбестовими трубами, зокрема на вулицях Піщаній, Горького, Білосток, Лісній, Урицького, частково Леніна. Окремим азбестовим водогонам більше 40 років.
Ось так зі склянкою води можна скуштувати мало не всі хімічні елементи таблиці Менделєєва. Та більший страх викликає не перспектива поступового отруєння питною води, а суха склянка і смерть від спраги. Ніби і не в пустелі живемо, а вже сьогодні у деяких селах нашого району не те що худобу нічим напоїти, а й людям води нізвідки набрати. Наприклад, у селі Сезьки не тільки колодязі обміліли, а й висохло два ставки. Сьогодні там збудували водогін, тож напруження спало. Проблема пересихання води у колодязях зустрічається практично в усіх селах нашого району, тож питання «Куди дівається вода, чому сохнуть колодязі?» хвилює багатьох. Цю напасть люди переважно пов’язують із меліорацією, яка висушила болота, та із нафто-газовими свердловинами, у пустоти яких ніби і стікають підземні води.
Меліорація:
– Меліорація – це серйозна наука, згадки про яку до нас дійшли ще з доісторичних часів, – говорить головний гідротехнік ічнянського міжрайонного управління водного господарства Олександр Клейноцький. – Її позитивний вплив на розвиток сільського господарства важко навіть оцінити. На сьогоднішній день в ічнянському районі 15,7 тисяч гектар меліорованих земель. Без осушування ці землі будуть непридатними для землеробства, заболотяться. А як відомо грунт у заболочених місцях стає кислим і на ньому крім осоту нічого не росте. У Рожнівці, наприклад близько 2000 гектар осушених земель, а дренаж підходить аж до людських обійсть. Якщо він перестане діяти – будинки затопить.
До меліорації у радянському союзі досить уважно ставилися. Навіть слоган такий був: «Меліорація залог майбутнього врожаю». Основний пік будівництва меліоративних споруд припав на 60-70 роки і сьогодні в районі протяжність осушувальних каналів сягає 200 кілометрів та налічує 226 меліоративних споруд.
Населення пов’язує обміління колодязів із меліоративними заходами, але це нісенітниця. Завдання меліорації відвести надлишкові поверхневі води із полів. Осушити грунт можна максимум на глибину півтора метра, тобто на рівень залягання дренажів. Яке тут відношення до грунтових вод? А колодязі сохнуть і в тих районах де меліоративні роботи не проводились.
Бурильник скважин:
Зниження рівня води у колодязях та ставках проблема не тільки районна, вона всеукраїнська і вже набула планетарного масштабу. Цією проблемою глибоко стурбовані американські вчені. Проаналізувавши дані із супутників «Том» і «Джері» за дев’ять років вони виявили стрімке зниження рівня грунтових вод під Австралією, Каліфорнією, Китаєм, Індією, Близьким Сходом, де сільське господарство активно застосовує штучне зрошення полів. Наприклад, під північно-східними рівнинами Китаю рівень води щорічно падає на 6-7 сантиметрів.
Однією із можливих причин падіння рівня грунтових вод американські вчені називають землеробство. За їхніми даними аграрний бум в північній Індії привів до того, що там щорічно втрачається близько 18 мільярдів кубометрів грунтових вод. Порівняно із Індією у центральній долині Каліфорнії, на яку припадає одна шоста зрошуваних земель США, землевласники викачують 4 мільярди кубометрів води в рік. При цьому із дощами за рік в землю повертається в середньому лише 2,8 мільярди кубометрів води. Як бачимо природні опади вже не можуть компенсувати те, що викачують із землі люди. І так по всій планеті, тож зникнення води у колодязях цілком закономірне явище.
Вчені прогнозують, що до 2050 року потреба людства в питній воді збільшиться вдвічі, порівняно з сьогоденням. Але водні ресурси неабияк обмежені та нерівномірно розподілені по різним країнам світу. Більш ніж 1 мільярд людей вже сьогодні немає доступу до чистої питної води. Не за горами той час, коли чистою питною водою будуть торгувати так само як і нафтою та вести війни.
Вода – це джерело життя, яке поступо¬во стає одним з найбільш дефіцитних ре¬сурсів. Глобальною екологічною проблемою сучасності є виснаження та забруднення водних ресурсів. Вода після її використан¬ня скидається у водойми, більшою мірою без належного очищення. Тільки в Україні щороку до річок, ставків та озер скидаєть¬ся понад 3 млрд. м3 забруднених стоків. У 260 містах України якість питної води не відповідає екологічним нормам. Понад 1 тис. населених пунктів, особливо в півден¬них та східних регіонах, через природні та технологічні причини не мають гарантова¬них джерел водопостачання. Тому до води слід ставитись бережно та економно.
В середньому одна людина в день вико¬ристовує в домашньому господарстві біля 100 л питної води. В дійсності для пиття та куховаріння ми використовуємо близько 3-4% цієї кількості. Більшість води витрачається у ванній кімнаті та туалеті. Тому саме там можна досягти суттєвої економії води.
Тільки уявіть, через старі крани протікає понад 20 літрів води за хвилину. Натомість нові, економні, здатні створювати повітряно-водяну суміш, завдяки чому витрати води зменшуються до 3-4 літрів, без зниження вашого комфорту. Спеціальні водозаощаджуючі душові лійки можуть зменшити використання води більш ніж у двічі: з 20-25 л/хв до 8-10 л/хв. Економити можна і придбавши туалетний бачок невеликого об'єму з можливістю економного зливу (з двома кнопками). Якщо з крана ка¬пає вода (10 капель за хвилину), в місяць з нього марно витікає біля 170 літрів води. Коли миємо руки, як правило, кран закриваємо тільки в кінці процесу. При цьому 15-20 літрів води витікає марно в той час, як ми на¬милюємо руки. Тож для зменшення подібного марно¬тратства необхідно частіше закручувати кран, що дозволить заощадити до 70% води. Так само під час чищення зубів, гоління вода нерідко витікає в стоки. Як цьому зарадити? Дуже просто – закривати кран! Пам’ятайте, витрати води на ванну приблизно в три-чотири рази перевищують витрати на душ. Тому приймати душ за¬мість ванни – це девіз тих, хто економить та дбає про довкілля. Беручи до уваги дані поради, кожна сім'я може заощаджувати мінімум тисячу літрів води в рік, а з ними і сімейні кошти.
Андрій Грудницький
|